Книга вигаданих істот
- Автор: Борхес Хорхе Луис
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Старого Лева
- ISBN: 978-617-679-297-0
- Переводчик: Сергей Юхимович Борщевский
- Жанр: Классическая проза
Электронная книга - «Книга вигаданих істот». Краткое содержание книги:
Наги
Наги належать до міфології Індостану. Це змії, та зазвичай вони набувають людської подоби. В одній з книг Махабгарати Улупі{152}, дочка царя Нагів, домагається Арджуни{153}, а коли той хоче їй відмовити, посилаючись на обітницю невинності, юнка нагадує йому про обов’язок допомагати нещасним, і герой поступається їй однією ніччю. Будда, медитуючи під смоківницею, потерпає від вітру та дощу; якийсь жалісливий Наг обвивається навколо нього сім разів і захищає його, наче покрівлею, сімома головами. Будда навертає Нага до своєї віри.
Керн{154} у «Підручнику з індійського буддизму» описує Нагів як хмароподібних змій. Вони живуть глибоко під землею у своїх палацах. Прихильники «Великої Колісниці{155}» стверджують, нібито Будда один закон дав людям, а інший — богам, і цей другий закон — езотерика — зберігався на небесах і в палацах змій, які згодом відкрили його ченцеві Нагарджуні{156}.
Ось легенда, знайдена на початку V століття в Індії прочанином Фа Сянем{157}:
«Цар Ашока{158} прийшов до озера, біля якого стояла вежа. Цар вирішив зруйнувати її та побудувати вищу. Якийсь брахман запросив його у вежу, а коли цар уже опинився всередині, мовив:
— Моя людська подоба оманлива; насправді я — Наг, дракон. Через гріхи я змушений жити в цьому потворному тілі, однак дотримуюсь даного Буддою закону та сподіваюся спокутати свої гріхи. Ти можеш зруйнувати цей храм, якщо вважаєш, що здатен звести кращий.
Наг показав йому священні посудини. Цар з острахом оглянув їх, бо вони були зовсім не схожі на людські витвори, та відмовився від свого наміру».
Неснас
Серед чудовиськ у «Спокусах» фігурують Неснаси, які «мають лише одне око, одну щоку, одну руку, одну ногу, півтулуба та півсерця». Один з коментаторів, Жан-Клод Марголін{159}, пише, що їх вигадав Флобер, однак у першому томі «Тисячі й однієї ночі» Лейн (1839) каже про них як про плоди стосунків людей з демонами. Неснас — так пише це слово Лейн — «напівлюдина; він має півголови, півтулуба, одну руку та одну ногу, на якій доволі вправно стрибає», а живе на безлюдді в Хадрамауті{160} та Ємені. Неснас здатен розбірливо говорити; деякі Неснаси мають обличчя на грудях, як Блемії{161}, та хвіст, схожий на овечий; їхнє м’ясо смачне і має великий попит. Острів Райджуа{162} (можливо, Борнео), що поблизу Китаю, рясно заселений різновидом Неснаса з кажановими крилами; «втім, — додає недовірливий тлумач, — усе відомо лише Аллаху».
Німфи
Парацельс обмежив терени їхнього мешкання водою, проте древні поділяли Німф на водяних і земних. Деякі з останніх заселювали переважно ліси. Гамадріади непомітно жили на деревах і вмирали разом з ними; інших вважали безсмертними або гадали, буцімто вони живуть тисячі років. Морські мешканки звалися Океанідами або Нереїдами, а річкові — Наядами. Точна кількість Німф невідома; Гесіод припустив, що їх три тисячі. Це були суворі вродливі юнки; хто їх бачив, міг збожеволіти, а якщо вони були ще й голі, то навіть умерти. Так мовить в одному зі своїх рядків Секст Проперцій{163}.
Древні жертвували їм мед, олію та молоко. Німфи були незначними божествами; храмів на їхню честь не споруджували.
Норни
У середньовічній скандинавській міфології Норни — такі ж істоти, як і Парки. Сноррі Стурлусон{164}, який на початку XIII століття впорядкував цю безладну міфологію, стверджує, що було троє головних Норн з такими іменами: Минуле, Теперішнє та Майбутнє. Можна припустити, що ця заувага — хитромудра вигадка або теологічне доповнення; стародавні германці не були схильні до абстрактних узагальнень. Сноррі змальовує трьох дів коло джерела, яке тече біля підніжжя світового дерева Іггдрасиль. Вони невблаганно тчуть наші долі.
Час (з якого вони створені) забув про них, але близько 1606 року Вільям Шекспір написав трагедію «Макбет», у першій сцені якої вони з'являються. Три відьми, котрі провіщають воїнам їхні долі. Шекспір зве їх weird sisters — фатальними сестрами, себто Парками. Wyrd — мовчазне божество англосаксів — визначало долі богів і людей.