Теорія розмежування складів злочинів
- Автор: Брич Лариса Павлівна
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Львівський державний університет внутрішніх справ
- ISBN: 978-617-511-145-1
- Жанр: право
Электронная книга - «Теорія розмежування складів злочинів». Краткое содержание книги:
Мною виявлено лише поодинокі випадки, коли суди всіх інстанцій за наявності у вчиненому непрямого неконкретизованого умислу правильно кваліфікували вчинене як умисне вбивство за ч. 1 ст. 115 КК України[1114]. Також правильною є кваліфікація заподіяння тяжкого тілесного ушкодження за наявності неконкретизованого умислу здійснена Галицьким районним судом м. Львова[1115].
У судовій практиці мають місце й протилежні ситуації, коли судами оцінюються як умисні випадки заподіяння смерті через необережність. Незаконним і жахливо несправедливим є засудження громадянки Р.М. за ч. 1 ст. 115 КК України. В цьому випадку як умисне вбивство суд оцінив нанесення потерпілому трьох ударів ножем у праву ногу, один з яких був спрямований у верхню частину стегна, яким була поранена стегнова вена. В результаті цього поранення виникла об'ємна зовнішня кровотеча, яка призвела до гострої втрати крові, внаслідок якої потерпілий помер[1116]. Прикметно, що засуджена особа не мала медичної освіти, й відповідно не володіла дуже вже специфічними знаннями про розташування і роль в організмі людини великої стегнової вени. Принаймні, у справі не доведено протилежне. А тому, на мою думку, суд безпідставно оцінив діяння засудженої, як вчинене умисно. А саме страшне в цьому засудженні є те, що аналіз матеріалів справи дає підстави для висновку, що засуджена особа діяла у стані необхідної оборони, не перевищивши її межі.
Так само неадекватна оцінка фактичних обставин справи, що характеризують форму вини вчиненого злочину, призвела суд до неправильної кваліфікації дій В. — винного у смерті композитора Ігоря Білозора як умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, за ч. 3 ст. 101 КК України 1960 р. Неправильність кримінально-правової кваліфікації діянь засуджених у цій справі у всьому комплексі її аспектів проаналізував В.О. Навроцький[1117]. Така позиція суду, який розглядав справу, є дивною з огляду на те, що позиція Верховного Суду України про те, що не можна розглядати як умисне вбивство випадки, коли смерть потерпілого настала від ушкодження, одержаного при падінні від поштовху чи удару, якщо винний не бажав або свідомо не припускав таких наслідків, закріплена не лише у п. 26 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України, а й відображена в опублікованих на момент постановлення згаданого вироку матеріалах практики Верховного Суду України щодо юридично тотожних до розглянутої справ[1118]. Таку саму правову позицію Верховний Суд України транслює й зараз[1119].
Системний підхід до аналізу складів злочинів, ознакою яких є суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті людини, показує, що можливим є вироблення алгоритму кримінально-правової кваліфікації цих злочинів за умови вдосконалення і уніфікації термінів, що позначають відповідні ознаки складів злочинів.
4.2. Розмежування складів злочинів, спільною ознакою яких є шкода здоров'ю людини
Як відомо, відповідальність за заподіяння шкоди здоров’ю людини, встановлена у КК України не лише статтями розділу ІІ Особливої частини «Злочини проти життя та здоров’я особи». Склади злочинів, суспільно небезпечні наслідки яких охоплюють шкоду здоров’ю людини у різних її кількісних проявах, поміщені й у інших розділах Особливої частини КК України. Здоров’я людини у цих випадках виступає додатковим безпосереднім об’єктом[1120]. Відповідні статті є у більшості розділів Особливої частини КК України, крім розділу XVI «Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку».
Та й у межах розділу II Особливої частини КК України, закріплено не лише склади злочинів, у яких шкода здоров’ю людини є єдиним наслідком, об’єднувані в теорії кримінального права у групу — злочини проти здоров’я, де здоров’я людини «є єдиним чи основним безпосереднім об’єктом»[1121]. Статтями цього розділу встановлюється й відповідальність за злочини, об’єднувані у теорії кримінального права у групу — злочини, що ставлять в небезпеку життя і здоров’я[1122], у юридичних складах яких шкода здоров’ю людини є єдиним чи одним з альтернативних наслідків поряд зі смертю. Відповідно, здоров’я людини у цих складах є додатковим безпосереднім об’єктом.
1114
Приговор коллегии судей судебной палаты по уголовным делам Апелляционного суда Автономной Республики Крым от 3 сентября 2010 г.; Ухвала колегії суддів судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 20 січня 2011 р. Справа № 05-4034к10 (матеріали були надіслані членам Науково-консультативної ради при Верховному Суді України для дачі висновку); вирок апеляційного суду Кіровоградської області від 4 грудня 2008 р. — посилання у: постанова Верховного Суду України від 18 жовтня 2012 р. Справа № 5-18кс12 // Офіційний веб-сайт Верховного Суду України. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www.scourt.gov.ua; вирок Краснолиманського районного суду Донецької області від 10 грудня 2008 р. — посилання у: постанова судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 1 листопада 2012 р. Справа № 5-20кс12 // Офіційний веб-сайт Верховного Суду України. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www.scourt.gov.ua.
1115
Вирок Галицького районного суду м. Львова від 2005 р. Справа № 1-133 2005 р. // Архів Галицького районного суду м. Львова. 2005 р.
1116
Вирок Радехівського районного суду Львівської області від 30 червня 2011 р. Справа № 1-169/2010 р. // Архів Радехівського районного суду Львівської області. 2011 р.
1117
Навроцький В.О. Основи кримінально-правової кваліфікації: навч. посібник / В.О. Навроцький. — К.: Юрінком Інтер, 2006. — 704 с. — С. 150.
1118
Постанова президії Київського обласного суду від 3 жовтня 1991 р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — 1993. — № 4. — С. 128–130.
1119
Постанова судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 11 жовтня 2012 р. Справа № 5-21кс12 // Офіційний веб-сайт Верховного Суду України. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www.scourt.gov.ua.
1120
Кримінальне право України. Особлива частина: підручник для студентів юрид. вузів та факультетів / Г.В. Андрусів, П.П. Андрушко, С.Я. Лихова; за ред. професорів П.С. Матишевського, С.С. Яценка, доцента П.П. Андрушка. — К.: Юрінком Інтер, 1999. — 896 с. — С. 142.
1121
Там само. — С. 142.
1122
Кримінальне право України. Особлива частина: підручник. / Ю.В. Александров, О.О. Дудоров, ВА Клименко та інші; за ред. М.І. Мельника, В.А. Клименка. — Вид. 2-ге, переробл. та допов. — К.: Атіка, 2008. — 712 с. — С. 63–76.