Коротка історія семи вбивств

А Папа Ло визвірився, як божевільний: хто дозволив Джосі Вейлзу і Віперу колобродити в Ремі?Хто, в біса, питаю? А той каже: Чоловік, більший за тебе, — і схоже було, що Папа Ло зараз Джосі Вейлза вдарить, але тут він бачить нас, бачить мене і волини, і я не знаю, про що він таке думає, але, напевно, про щось тяжке, бо розвертається і йде. Але спочатку каже всім, кожному і ніби нікому, що колись у нас повністю закінчаться люди, які вбивають. Джосі Вейлз сичить і йде трахати свою жінку або гратися зі своїм дитям. Жінка, з якою жив я, дивиться на мене так, ніби раніше ніколи не бачила. Її правда. Такого мене вона не бачила ніколи.

Настає сімдесят шостий рік і приносить із собою вибори. Той, хто завозить волини в гето, дає ясно зрозуміти, що урядові соціалістів більше не бути. Спочатку все тут горітиме пекельним полум’ям під стогін проклять. Нас виряджають пристрелити двох із Восьми Провулків, але потім виряджають і далі. На ринку «Коронейшн» ми підходимо до продавчині та модно вбраної жінки (так, ніби вона з престижного району) — і стріляємо в обох. Назавтра йдемо на Кроссроудс — це там, де центр прилягає до околиці, — вдираємося до китайської крамниці посуду і влаштовуємо стрілянину. Ще через день — зупиняємо автобус, що прямує із Західного Кінгстону в Сент-Кетрин. Починаємо грабувати й наганяти страх, аж тут фараонша кричить нам: «Припинити!» — так, наче вона Старскі або Гатч[120]. Вона не встигає вихопити зброю — і ми витягуємо її з автобуса, й автобус їде. Під придорожнім кущем ми стріляємо в неї шість разів, а повз нас шмигають машини. Коли ми стріляємо, її тіло виконує танець куль, а до цього Джосі Вейлз робить те, що змушує мене глитати власну блювотину. Папа Ло такого б не дозволив. А Джосі махає перед нами волиною й погрожує карою, якщо ми про це бовкнем.

Жінка, з якою я живу, дивиться, як я змінююся, але мені це по шарабану, доки я курю. Та скоро Віпер дає мені зрозуміти, що між мною і моєю затяжкою стоять вилупки, яких треба вколошкати. Мені потрібна винагорода, щось, щоб спинити депресняк. Тепер це так і є: ти або куриш, або мрієш покурити, і мариш цим так, наче хтось помер і його не повернути.

На Ямайці все частіше звучать розмови про те, що злочинність вийшла з-під контролю, що країна летить у трубу, що безпеки немає навіть у престижних районах, а ННП втрачає контроль над країною. До виборів два тижні, і Папа Ло виряджає нас до кожного дому, щоб нагадати людям, як голосувати. Один з хлопчаків каже, що не збирається коритися Папі Ло. Джосі Вейлз міг би просичати і буркнути щось двозначне, але Джосі Вейлз ніколи не забуває, що сам Папа Ло став Папою через те, що був найжорсткішим і найгрубішим чоловіком у гето. Папа Ло підходить прямо до хлопа й питає, скільки йому років. «Сімнадцять», — каже той. «Ну, отже; до вісімнадцяти загоїться», — каже Папа Ло і стріляє йому в ступню. Той кричить, підстрибує і знову кричить. «Тутешній люд стає норовливим. Тутешній люд забув, хто тут головний! От ти! Ти забув?» — питає Папа і наводить волину на ще одного хлопа. Той весь трясеться й трясе головою: «Hi-ні-ні, Папо Ло, ти дон, дон над донами», а Папа Ло сміється, побачивши, що той почав під себе сцяти. «Вилизуй це язиком», — каже Папа Ло. Хлоп на мить обімлів, а Папа Ло стріляє поруч і каже: «Або ти вилизуєш за собою сциклиння, або ми підітремо за тобою кров». І хлоп, бачачи, що той не жартує, стає на коліна і починає хлебтати свою сечу, мов скажений котяра.