Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів
- Автор: Біленчук Петро Дмитрович, Семаков Геннадій Семенович
- Год: 2007
- Язык: украинский
- Год: МАУП
- ISBN: 966-608-683-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих закладів освіти, науковців, працівників правоохоронних органів і правозахисних організацій.
Ситуація на території країн колишнього Радянського Союзу набагато складніша, ніж на Заході. Хоча комп’ютерна злочинність тут почала розвиватися пізніше, однак повна відсутність законодавчої бази для боротьби з нею створила сприятливі умови для її розвитку.
Цікавою є заява міжнародного банку “Сіті Банк” про те, що за 1994 р. було виявлено близько ста спроб електронних крадіжок із Росії. Приблизно половина з них були вдалими і спричинили збитків на десятки мільйонів доларів США.
За останніми узагальненими оперативними даними, хакери в Україні, Росії та інших країнах колишнього Радянського Союзу об’єднані в регіональні групи, мають свої електронні засоби інформації (газети, журнали, електронні дошки оголошень). Вони проводять електронні конференції, мають свій словник жаргонів, який постійно поповнюється і поширюється за допомогою комп’ютерних бюлетенів, що містять усі необхідні відомості для підвищення майстерності початківців — методики проникнення в конкретні системи і способи зламу систем захисту.
Українські, російські хакери і крекери тісно контактують зі своїми колегами з інших країн світу, співпрацюють з ними, обмінюються досвідом, широко використовуючи для цього канали глобальних телекомунікаційних мереж.
Викладене дає змогу створити узагальнену характеристику (портрет) особи комп’ютерного злочинця, який однаковою мірою стосується усіх розглянутих раніше класифікацій.
Типологія осіб, які вчинюють різні види комп’ютерних злочинів:
1. “Операційні” злочини можуть вчинювати:
• оператори ЕОМ;
• оператори периферійних пристроїв;
• оператори, які обслуговують лінії телекомунікації.
2. Злочини, основою яких є використання програмного забезпечення, вчинюють:
• особи, в яких є колекція програмного забезпечення;
• системні програмісти;
• прикладні програмісти;
• достатньо підготовлені користувачі.
3. Для апаратної частини комп’ютерних систем небезпеку становлять:
• інженери-системники;
• інженери територіальних пристроїв;
• інженери-зв’язківці;
• інженери-електронники.
4. Певну схильність до вчинення комп’ютерних злочинів мають працівники, які займаються організаційною роботою та керують:
• комп’ютерною мережею;
• операторами;
• базами даних;
• роботою з програмного забезпечення.
5. Загрозу також можуть становити:
• різного роду клерки;
• працівники служби безпеки;
• працівники, які контролюють функціонування ЕОМ.
6. Вчинити комп’ютерний злочин можуть представники інших відомств:
• працівники, які займаються сервісним обслуговуванням ЕОМ;
• працівники, які займаються ремонтом ЕОМ.
7. Вчинення злочину можливе також:
• безробітними;
• учнями старших класів і студентами;
• викладачами середніх і вищих навчальних закладів.
Дані про портрет комп’ютерного злочинця доцільно систематизувати у вигляді таблиці (табл. 2).
Отже, комп’ютерні злочинці — це особи, які здебільшого не є вихідцями з малозабезпечених верств суспільства. Навпаки, вони фахівці своєї справи, досконало знають обчислювальну техніку, віртуозно володіють програмуванням. Їхні дії розумні, хитрі, супроводжуються чудовим маскуванням, особливо у разі вчинення злочинів з метою збагачення або якщо вони мають політичний характер.
Таблиця 2
Портрет комп’ютерного злочинця
Серед комп’ютерних злочинців є представники усіх груп традиційної класифікації “білокомірцевого”, організованого і загальнокримінального злочинного світу. Вони працюють як у самих організаціях, проти яких вчинюють злочини, так і поза ними, поодинці та у групі співучасників. Зрозуміло, що провідне місце посідає організована “білокомірцева” злочинність. По-перше, діяльність мафіозних структур є частиною великомасштабного бізнесу. По-друге, із організацій, які використовують комп’ютерні системи, значно простіше і зручніше “витягувати” гроші також за допомогою комп’ютерної техніки. Нарешті, по-третє, оскільки сили безпеки і поліції використовують комп’ютерні технології для боротьби зі злочинністю, то, відповідно, щоб попередити стеження і розгадати плани правоохоронців, лідери злочинних угруповань широко використовують таку потужну зброю, як комп’ютер.