Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України. Станом на 01.11.2010 р.
- Автор: Телипко Владислав Эдуардович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Центр учбової літератури
- ISBN: 978-611-011-0154-7
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України. Станом на 01.11.2010 р.». Краткое содержание книги:
Детально розглянуто усі 11 розділів коментованого Кодексу, особливу увагу приділено аналізу положень, присвячених позовному і наказному провадженням, а також новелам апеляційного і касаційного перегляду судових рішень та підставам і порядку перегляду судових рішень Верховним Судом України, виходячи з нової системи судоустрою України. Додаються тексти і витяги з текстів нормативно-правових актів з питань організації цивільного судочинства, а також рішення Конституційного Суду і постанови Пленуму Верховного Суду України, в яких узагальнено практику застосування судами окремих норм цивільного процесуального законодавства.
Мета коментаря - дати чітке системне уявлення про цивільний процес як врегульовану нормами цивільного процесуального права діяльність суду, що здійснюється в установленому законом порядку та визначається системою взаємопов'язаних цивільних процесуальних прав, обов'язків і цивільних процесуальних дій суду, органу державного виконання та учасників процесу з їх реалізації.
Видання розраховано на суддів та працівників суду, адвокатів, прокурорів, працівників інших правоохоронних органів, студентів, аспірантів і викладачів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також усіх, хто цікавиться питаннями організації і провадження судами справ в порядку цивільного розгляду.
3. При наявності належно обґрунтованих вимог заявника, суд розглядає заяву невідкладно і за участю лише заявника. Мається на увазі ситуація, коли заявником наведені такі аргументи на користь негайного розгляду заяви без попередження інших осіб, кого стосуватиметься забезпечення доказів, які наводять на висновок, що зволікання з цим питанням поставить під загрозу можливість подання відповідних доказів в майбутньому (вони можуть бути знищені, пошкоджені, втратити свою доказову цінність).
4. Питання про забезпечення доказів вирішується ухвалою суду, в якій зазначається про те, які докази та в який спосіб забезпечуються. Якщо в процесі забезпечення доказів будуть проводитися певні процесуальні дії, про час та місце цих дій повідомляються особи, які беруть участь у справі.
Суд відмовляє у забезпеченні доказів, якщо доводи заявника не дають підстав для висновку, що подання доказів в майбутньому стане неможливим (утрудненим) або є складнощі в їх одержанні особисто заявником.
5. Ухвала суду постановляється як окремий документ. Відповідно до ч. 4 коментованої статті оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи. Разом з тим, в переліку ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення, зазначеному в ст. 292 ЦПК, ухвала про забезпечення доказів не згадується. Тому, на нашу думку, вона окремо апеляційному оскарженню не підлягає.
Стаття 136. Заява про виклик свідка
1. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім’я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.
2. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, — до початку розгляду справи по суті.
(Із доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010р. № 2453-VІ, зміни, внесені Законом України від 07.07.2010р. № 2453-VІ щодо здійснення повноважень Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вводяться в дію після початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ — 1 листопада 2010 року)
1. Будь-хто з осіб, які беруть участь у справі, може звернутися до суду з заявою про виклик свідка або кількох свідків. Заява повинна відповідати вимогам коментованої статті і містити:
— ім’я свідка. Цю вимогу слід тлумачити розширено. Зрозуміло, що самого лише імені, наприклад, Оксана або Володимир, буде недостатньо для належної ідентифікації свідка. Вважаємо, що викликаючи свідка, слід зазначати, як мінімум, ще його прізвище;
— місце проживання (перебування) або місце роботи. Ці відомості забезпечують можливість направлення свідкові судової повістки. Місце проживання, перебування або роботи повинно зазначати конкретну повну адресу;
— обставини, які свідок може підтвердити. В заяві не може зазначатися зміст показань конкретного свідка, оскільки вони ще не відомі, а зазначаються лише ті обставини, що мають значення для справи, які йому (свідкові), на переконання заявника, відомі.
2. Важливо завважити, що заява про виклик свідка має бути подана тільки до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, — до початку розгляду справи по суті.
Стаття 137. Витребування доказів
1. У випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов’язаний витребувати такі докази. Клопотання про витребування доказів має бути подано до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, — до початку розгляду справи по суті із долученням відомостей про неможливість отримання таких доказів особисто стороною або іншою особою, яка бере участь у справі.
2. У заяві про витребування доказів має бути зазначено, який доказ вимагається, підстави, за яких особа вважає, що доказ знаходиться в іншої особи, обставини, які може підтвердити цей доказ.