Слідопит, або Суходільне море

Це були останні слова, що їх чули від Слідопита Джаспер Вестерн і Мейбл Дангем. Він одвернувся?— немовби ці слова здушили йому горло,— і хутко попростував до свого друга. Щойно Чингачгук побачив, що Слідопит іде до нього, він завдав клунок з речами собі на плечі і, не чекаючи ніяких слів, пірнув у ліс. Мейбл, її чоловік та Роса довго не зводили із Слідопита очей, сподіваючись, що він хоч помахає їм на прощання а чи крадькома озирнеться,— та марно. Раз чи двічі їм навіть здалося, ніби він труснув головою, як то часто буває, коли гіркота збурює людині душу, і навіть махнув рукою, немовби знаючи, що в нього жадібно вп’ялися погляди друзів, але він нестримно йшов усе далі й далі, ні на мить не стишуючи ходи, якої ніяке лихо не в змозі було послабити, і незабаром його зовсім не стало видно в лісовій гущавині.

Після цього ні Джаспер, ні його дружина ніколи не бачили Слідопита. Ще рік прожили вони на березі Онтаріо, а потім, не в змозі більше відмовляти Кеповим наполяганням, переїхали до нього в Нью-Йорк, де Джаспер з часом став багатим і всіма шанованим купцем. Тричі з перервами в кілька років Мейбл одержувала подарунки з найдорожчих хутр; і хоча на пакунках жодного разу не вказувалося, від кого вони, проте її серце безпомилково підказувало їй, хто їх прислав. Багато років опісля, вже коли Мейбл була матір’ю кількох синів, найстарший з яких міг цілком заступитися за неї при потребі, їй випало зробити подорож у глиб країни й побувати на берегах Могаука. Там вона одного разу випадково вздріла химерно зодягненого чоловіка, який стояв віддалік і так пильно дивився на неї, що вона мимоволі запитала, хто він і що він. Їй сказали, що то найзнаменитіший мисливець тих штатів (то було вже після революції)[164], людина рідкісної цноти, але водночас і великий дивак, і що в тих краях він відомий під прізвиськом «Шкіряна Панчоха». Більше про нього місіс Вестерн не пощастило вивідати, але від того погляду, яким на неї дивився звіддалік невідомий мисливець, та від його незвичайної поведінки вона цілу ніч не спала, і на її вродливому ще лиці не один день по тому лежала тінь смутку.

Що ж до Червневої Роси, то вона, як і провіщав Слідопит, не пережила втрати свого чоловіка та рідного плем’я.

Вона померла в хатині Мейбл, ще коли вони жили на березі Онтаріо, і Джаспер перевіз її тіло на острів, де й поховав поруч з могилою Гострої Стріли.

Ланді також врешті-решт діждався того дня, коли зміг одружитися зі своїм давнім коханням, і вийшов у відставку виснаженим війною, немічним ветераном. Проте ім’я його згодом прославив молодший брат, який успадкував його маєтковий титул, котрий невдовзі після того, однак, був приєднаний до набагато славнішого титула, заслуженого відвагою в морській битві[165].