Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства
- Автор: Канигин Юрий Михайлович
- Год: 2004
- Язык: украинский
- Год: А.С.К.
- ISBN: 966-8291-18-2
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства». Краткое содержание книги:
Книга розрахована на широкий читацький загал, усіх, хто прагне глибше пізнати себе, свій народ, його минуле, сьогодення і майбутнє.
Що хотілося б підкреслити? І арійська, і єврейська місії розпочалися із соціальних переворотів, які спричинили національні катастрофи й великі виходи. В Ар'я-Варті — анти-мітраїстський переворот. Гору взяли «ліві», вороги «сонячного світла», на чолі з династією Тор. У Єгипті перемогли іудеї на чолі з Мойсеєм. Вони здійснили мітраїстський переворот, спробували «розкрити піраміду», визволити сонячні промені. В обох випадках все скінчилося «великим переселенням народів'' — арії і євреї почали рух до своїх «земель обітованих»: євреї — до Палестини, арії — на територію сучасної України. Розпочалися їхні всесвітньо-історичні місії. Наступила велика ера Вікрам. І важливо збагнути цей рух не як географічну, а як історичну подію. Географія перетворилася на історію.
МИ НЕ ФАТАЛІСТИ, АЛЕ…
Все на Земле живет через таинственное касание к мирам иным.
Ф. Достоевский
Гуру наполегливо шукав шляхів, щоб встановити зв'язок зі своїми колегами в Тибеті, Я йому в цьому допомагав. Особливо це питання актуалізувалося під час нашого відрядження на південь Монголії для участі в археологічних розкопках гаданої столиці Ар'я-Варти (країни Куш).
Відносини СРСР і Китаю на початку 70-х були кепськими. В Монголії стояли наші війська. І все ж таки через мого аспіранта з Монголи Шаравина Чулуунбатора — родича тодішнього правителя МНР Цеденбала, — і президента АН МНР Ширендиба нам вдалося включити Гуру до складу делегації монгольських істориків, які виїздили до Китаю. В Тибет Гуру не потрапив, але в Пекіні зумів установити потрібні контакти. І з 1973 року до нього йшла інформація з Китаю і навіть із самої Лхаси.
І ось у 1982 році (я вже був у Києві) Гуру отримав листа з Тибету. Великі махатми самої Агарті інформували його про наявність чітко визначеного прогнозу щодо атомної катастрофи в Україні з точністю до конкретної АЕС і дати події. «Ми не фаталісти; — писали вони, — але знаємо, що легше передбачити важливу подію, ніж відвернути її… В даному разі мова йде про доленосну подію для всієї арійської історичної місії — про долю України». Гуру наказувалося зробити все можливе для відвернення або принаймні пом'якшення трагічних наслідків прийдешньої катастрофи.
Після отримання листа Гуру неначе підмінили. З тихого мислителя-самітника він перетворився на наполегливого, енергійного «правдошукача» (як його охрестили в партійно-державних інстанціях). Підозрюю, що Гуру мав регулярний контакт з Лхасою і своїм монастирем. Звідти надходила дедалі тривожніша інформація. Він звертався з листами й особисто до КДБ, ЦК КПРС, Президії Академії наук, тикав у руки чиновників переписане з тибетського рукопису і перекладене зі санскриту пророцтво махатм V століття, читав катрени Нострадамуса, говорив про свої наукові розвідки, про Шамбалу й Агарті..
Уявляю, як, слухаючи його, криво посміхалися й співчутливо похитували головами інструктори ЦК й оперуповноважені КДБ: «З тобою, старий, мовляв, усе зрозуміло».
У КДБ його дуже налякали:
— Інформація з Китаю? З самої Лхаси? З Агарті? Якої такої Агарті? Пишіть пояснювальну: як, де й за яких обставин…
Гуру згадав лексикон табірних слідчих і, як зізнавався мені потім, злякався.
У березні 1986 року з Агарті надійшло таке повідомлення: «Комета (Галлея) повернута своїм хвостом до сузір'я Стрільця, де в березні зійдеться більшість планет. Стрілець для України (Темниця) — 8-й дім смерті або перетворень. Саме в сузір'ї Стрільця 25 квітня очікується місячне затемнення. Нашого бога Ночі (Місяця) затьмарить Плутон, що максимально наблизиться до Землі, а саме Плутон зв'язаний зі стихійними силами, некерованою енергією, особливо ядерною. Ще й Сонце в цей момент перебуватиме в сузір'ї Тільця, що вказує на катастрофу в Україні 25–26 квітня 1986 року».
Гуру прилетів до мене в Київ 23 квітня 1986 року разом із вдовою академіка А. М. Будкера. Директор Інституту ядерної фізики Андрій Михайлович Будкер помер у кінці 1977-го у віці 58 років. До Новосибірська він працював разом з А. Д. Сахаровим. Здійснив знамениту термоядерну реакцію за принципом «зустрічних пучків». До переїзду в Київ я часто бував у його котеджі. Бував там і Гуру, під впливом якого спочатку дружина, а потім і він сам захопилися ведичною літературою (з деякими трактатами можна було ознайомитися в бібліотеці Сибірського відділення Академії наук СРСР). Якось А. М. Будкер повідомив нам, що на підставі вчення Платона він розвиває теорію, за якою Космос складається з «тріад», а в основі фізичного світу лежить «псіфункція».