Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України. Станом на 01.11.2010 р.
- Автор: Телипко Владислав Эдуардович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Центр учбової літератури
- ISBN: 978-611-011-0154-7
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України. Станом на 01.11.2010 р.». Краткое содержание книги:
Детально розглянуто усі 11 розділів коментованого Кодексу, особливу увагу приділено аналізу положень, присвячених позовному і наказному провадженням, а також новелам апеляційного і касаційного перегляду судових рішень та підставам і порядку перегляду судових рішень Верховним Судом України, виходячи з нової системи судоустрою України. Додаються тексти і витяги з текстів нормативно-правових актів з питань організації цивільного судочинства, а також рішення Конституційного Суду і постанови Пленуму Верховного Суду України, в яких узагальнено практику застосування судами окремих норм цивільного процесуального законодавства.
Мета коментаря - дати чітке системне уявлення про цивільний процес як врегульовану нормами цивільного процесуального права діяльність суду, що здійснюється в установленому законом порядку та визначається системою взаємопов'язаних цивільних процесуальних прав, обов'язків і цивільних процесуальних дій суду, органу державного виконання та учасників процесу з їх реалізації.
Видання розраховано на суддів та працівників суду, адвокатів, прокурорів, працівників інших правоохоронних органів, студентів, аспірантів і викладачів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також усіх, хто цікавиться питаннями організації і провадження судами справ в порядку цивільного розгляду.
Із пп. 4 п. 4 ст. 122 ЦПК можна зробити висновок, що суддя повинен відіслати відповідні копії з таким розрахунком, щоб сторони мали можливість їх отримати і ознайомитися до настання передбаченої в ухвалі про відкриття провадження в справі дати попереднього судового засідання.
4. На суд покладається також обов’язок відіслати «в одному пакеті» разом з ухвалою про відкриття провадження у цивільній справі також копії позовної заяви разом з копіями доданих до неї документів. Суддя не зобов’язаний самостійно робити ці копії. Як випливає з ст. 120 ЦПК позивач повинен додавати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. В випадку неподання зазначених документів суд відповідно до ст. 121 ЦПК залишить позовну заяву без руху і надасть йому строк для усунення недоліків. Таким чином у судді вже є готові копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Можна побачити певну невідповідність ст. 127 і ст. 120 ЦПК. В ст. 120 ЦПК передбачається обов’язок позивача подати копії позовної заяви і доданих до неї документів в кількості відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. В свою чергу ст. 127 ЦПК передбачає, що третім особам надсилаються лише копії позовної заяви, а копії доданих до неї документів не надсилаються. Крім того, позивач не може наперед передбачити кількість третіх осіб, які будуть приймати участь в судовому засіданні.
Слід врахувати й те, що в процесі розгляду справи по суті може відбутися заміна відповідача, залучення співвідповідача. Для цієї ситуації законом не передбачено, на кого покладається обов’язок виготовлення і надсилання додаткових копій. Однак, на нашу думку, суд вправі за аналогією зобов’язати відповідача надати залученим третім особам або співвідповідачам копії відповідних документів.
Стаття 128. Заперечення відповідача проти позову
1. Після одержання копій ухвали про відкриття провадження у справі і позовної заяви відповідач має право подати суду письмове заперечення проти позову із зазначенням доказів, що підтверджують його заперечення.
2. Відповідач може заперечувати проти позову, посилаючись на незаконність вимог позивача, їх необґрунтованість, відсутність у позивача права на звернення до суду або наявність перешкод для відкриття провадження у справі.
3. Заперечення проти позову можуть стосуватися всіх заявлених вимог чи їх певної частини або обсягу.
(Із доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010р. № 2453-VI, зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. № 2453-VI щодо здійснення повноважень Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вводяться в дію після початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ — 1 листопада 2010 року)
1. З моменту отримання копії ухвали про відкриття провадження у цивільній справі відповідачу надається право подавати письмові заперечення проти позову. Письмове заперечення не є обов’язковим. Такі дії є правом відповідача, а не його обов’язком, тому за неподання письмових заперечень до нього не може бути застосовано жодних заходів процесуального примусу.
Відповідач вправі подати кілька заперечень. Це право не обмежується певними часовими межами, а тому подати заперечення можна у будь-який час до завершення судового розгляду.
Подання заперечення проти позову є в інтересах відповідача, це є найпоширеніший тактичний прийом захисту. Подавши свої заперечення, відповідач сприятиме суду встановити характер спірних правовідносин, норми матеріального права, які їх регулюють, факти, які необхідно встановити і які лежать в основі вимог і заперечень, коло осіб, що мають брати участь в процесі. Таким чином, скориставшись своїм правом подати письмове заперечення проти позову, відповідач дасть змогу судді попередньо і різнобічно «зорієнтуватися» в характері спору, який буде предметом судового розгляду під час слухання справи по суті.
2. Заперечення проти позову поділяються на матеріально-правові і процесуально- правові.
Матеріально-правовими запереченнями є:
1) незаконність вимог позивача. Відповідач може доводити, що вимоги позивача суперечать чи не відповідають закону, зокрема через обрання неправильного способу захисту порушеного права, через неправильне застосування закону і т. п.;