Межовий лицар [The Hedge Knight - uk]
- Автор: Мартин Джордж Рэймонд Ричард
- Серия: Повісті Семицарства #1
- Язык: украинский
- Переводчик: Андрій Гудима
- Жанр: Научная фантастика
Электронная книга - «Межовий лицар [The Hedge Knight - uk]». Краткое содержание книги:
Цей переклад носить некомерційний характер. На жаль, на даний момент не існує перекладів на українську мову як основного циклу Джорджа Мартіна — «Пісні льоду та полум’я», так і циклу повістей «Історії Данка та Егга». Таким чином, переклад «Межового лицаря» є своєрідною першою ластівкою на цій ниві. Хочеться вірити, не останньою. Кілька уточнюючих моментів стосовно перекладу.
Правила оформлення текстів в українській та американській англійській дещо різняться, зокрема мова йде про подання прямої мови та діалогів. Я пішов по легшому для себе шляху, залишивши американське оформлення в українському тексті (відсутність тире при діалогах, використання англійських лапок, інший порядок розділових знаків тощо). Я знайомий з російськими перекладами Мартіна з традиційним для нас оформленням текстів, і повинен сказати що в даному випадку авторське оформлення тексту мені сподобалось більше, нехай воно і йде врозріз із нормами нашого правопису.
На жаль повністю автентичним текст зробити не вдалось. Оригінальний текст я бачив в звичайному текстовому форматі (txt), а Мартін дуже активно використовує курсив: для виділення частин думок персонажів, для певних назв, для виділення окремих слів і так далі. Очевидно, що формат txt не передав цей курсив. Залишив без курсиву свій переклад і я. Щодо перекладу назв та імен. Імена та прізвища людей, безумовно, не перекладались (наприклад, прізвище лицаря Hightower було перекладено як Хайтауер, а не Високобашний). Прізвиська перекладались завжди (наприклад, Grey Lion — Сивий Лев). А от з географічними назвами ситуація найскладніша. Деякі речі можна і треба перекладати: Cape of Wrath став мисом Гніву, наприклад. Інші не перекладаються: Lannisport — Ланніспорт. Але часто виникають такі ситуації, коли рішення про переклад лежить виключно на совісті перекладача. З однієї сторони, ти прагнеш якомога глибше занурити читача в світ книг, і тому все-таки перекладаєш Duskendale як Сутінковий Діл, а не Даскендейл. З іншої, деякі назви перекласти просто не піднімається рука і тому Highgarden залишається Хайгарденом, а не Високим Садом.
Тепер перейдемо до певних специфічних термінів. Відповідників словам destrier, courser, palfrey (це різні види коней, які використовувались лицарями в середньовічній Європі) та chamfron і crinet (елементи барда — броні для коней) в українській мові я не знайшов. Можна було б викручуватись, пишучи «бойовий кінь» чи «захист для шиї». Але на мій смак, це б значно збіднило текст. Ось чому я зупинився на іншому рішенні — в тексті ви зустрінете такі слова «іншомовного походження» як дестріер, корсер, полфрі, чемфрон та крінет. Окремо згадаю вигаданий Мартіном термін «lobstered steel». Ясно, що автор зображує броню, яка по свому вигляду нагадує тіло лобстера. Щоб не писати довге пояснення в тексті, я обмежився простим «лобстерна броня».
Ну і традиційне питання ти/ви при перекладі англійського you. Я притримуюсь думки, що Данк з Еггом спілкуються саме на «ти», за виключенням, коли молодий сквайр додає частинку «сір», в цьому випадку я застосовую займенник «ви». Бажаю приємного читання!
Гудима Андрій
andrewhv.mailbox@gmail.com
1998
Тим часом молодий Принц сидів біля свого чорного шатра, попиваючи з свого срібного кубку, піднімаючись час від часу, щоб сісти на коня і осилити свого чергового опонента. Він здобув дев’ять перемог, але жодна з них не була варта навіть згадки. Принц долав стариганів, сквайрів, яких хтось помилково посвятив в лицарі, та лордів високого походження і низького вміння. Справді небезпечні супротивники завжди минали його щит.
День котився до свого завершення, коли бронзові фанфари сповістили про нового учасника. Він їхав на чудовому рудому жеребці, під чиїм бардом вгадувались жовті, малинові та помаранчеві кольори. Коли він наблизився до трибуни та відсалютував, Данк побачив його обличчя і впізнав принца, якого він зустрів біля конюшень лорда Ешфорда.
Егг стиснув ноги навколо його шиї. «Ану перестань,» зашипів Данк, розтягуючи їх назад. «Ти хочеш мене задушити?»
«Принц Ейріон Яскраве Полум’я,» надривався геральд, «з Червоного Замку Королівської Гавані, син Мейкара Таргеріена принца Літньої Обителі, внук Дейрона Доброго, Другого, Короля Андалів, Ройнарів, та Перших Людей, лорда Семи Королівств.»
На щиті Ейріона був зображений такий же триголовий дракон як і у Валарра, проте у значно яскравіших кольорах; одна його голова була помаранчева, друга жовта, третя червона, а полум’я, яке вони всі видихали було золотого кольору. Сюрко принца нагадувало вихр диму та вогню, а шпиль на його чорному шоломі був у вигляді емальованих язиків полум’я.
Після короткої зупинки, щоб привітати списом принца Бейлора, настільки короткої, що її б можна було б назвати недбалою, принц галопом помчав на північний край поля. Принц Ейріон минув шатро лорда Лео, Усміхненого Шторма і сповільнився біля намету принца Валарра. Молодий принц піднявся і напружено став біля свого щита. На якусь мить Данк думав, що Ейріон вдарить саме по цьому щиту… але принц засміявся, рушив далі і вдарив своїм списом по діамантах на щиті сіра Хамфрі Хардінга. «Виходь, виходь, маленький лицар,» гукнув він чистим голосом, «настав час тобі зустрітись з драконом.»
Сір Хамфрі, манірно схилив голову і більше не звертав уваги на свого супротивника, поки сідав на свого дестріера, кріпив шолом та озброювався. Глядачі замовчали, коли обидва лицарі зайняли свої позиції. Данк почув дзенькіт, коли принц Ейріон опустив своє забрало. Прозвучала сурма.
Сір Хамфрі зрушив з місця повільно, поступово набираючи хід, а от його противник одразу пришпорив свого рудого жеребця, ринувшись вперед. Ноги Егга знову напружились. «Вбий його!» раптом закричав він. «Вбий його! Вбий його, вбий його, вбий його, вбий його!» Данк не був певним, кому саме з лицарів кричав це хлопець.
Спис принца Ейріона із золотим кінчиком, пофарбований в смуги червоного, помаранчевого та жовтого навис над бар’єром. Низько, занадто низько, подумав Данк, одразу як побачив це. Він не потрапить у вершника, він потрапить в коня, йому треба підняти спис вище. А потім, з раптовим жахом, він почав підозрювати, що Ейріон ніколи й не збирався поцілити у вершника. Цього не може бути…
В останню мить жеребець сіра Хамфрі з дикими від страху очима смикнувся в бік від вістря, що наближалось з шаленою швидкістю, проте було запізно. Спис Ейріона пройшов чітко над панцирем, що захищав груди коня і вийшов з іншого кінця шиї фонтаном яскравої крові. Дико заіржавши, кінь похитнувся, розтрощив бар’єр та впав на землю. Сір Хамфрі намагався вискочити із сідла, але стопа зачепилась за стремено, і всі почули його моторошний крик, коли нога була розтрощена між зруйнованим бар’єром та тілом коня.
Над полем Ешфорд піднявся дикий шум. Люди вибігли на поле, щоб витягнути сіра Хамфрі, але помираючий жеребець в своїй агонії брикався і не підпускав їх. Ейріон безтурботно проскакав повз цю бійню до кінця поля, розвернув коня і помчав галопом назад. Він теж щось кричав, хоча Данк не міг розрізнити слова через людський гам і крики вмираючого коня. Зістрибнувши з сідла, Ейріон витяг меч і рушив до свого повергнутого противника. Його власні сквайри та слуга сіра Хамфрі ледве відтягнули принца назад. Егг закрутися на плечах Данка. «Опусти мене не землю,» попросив хлопець. «Бідолашний кінь… спусти мене.»
Данк і сам відчував нудоту. А щоб робив я, коли б така доля спіткала Грома? Солдати з сокирами нарешті справились із жеребцем сіра Хамфрі, припинивши жахливі крики. Данк розвернувся і почав проштовхуватись через натовп. Коли він добрався до вільного від людей місця, то зняв Егга зі своїх плечей. Капюшон хлопця зсунувся, а його очі були червоні. «Жахливе видовище,» погодився Данк, «проте сквайр має бути сильним. Боюсь, на інших турнірах тобі доведеться побачити і гірші нещасні випадки.»