![Межовий лицар [The Hedge Knight - uk] - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com](/uploads/posts/books/2/9/6/3/4/mezhovij-licar-the-hedge-knight-uk-download.jpg)
Межовий лицар [The Hedge Knight - uk]
- Автор: Мартин Джордж Рэймонд Ричард
- Серия: Повісті Семицарства #1
- Язык: украинский
- Переводчик: Андрій Гудима
- Жанр: Научная фантастика
Электронная книга - «Межовий лицар [The Hedge Knight - uk]». Краткое содержание книги:
Цей переклад носить некомерційний характер. На жаль, на даний момент не існує перекладів на українську мову як основного циклу Джорджа Мартіна — «Пісні льоду та полум’я», так і циклу повістей «Історії Данка та Егга». Таким чином, переклад «Межового лицаря» є своєрідною першою ластівкою на цій ниві. Хочеться вірити, не останньою. Кілька уточнюючих моментів стосовно перекладу.
Правила оформлення текстів в українській та американській англійській дещо різняться, зокрема мова йде про подання прямої мови та діалогів. Я пішов по легшому для себе шляху, залишивши американське оформлення в українському тексті (відсутність тире при діалогах, використання англійських лапок, інший порядок розділових знаків тощо). Я знайомий з російськими перекладами Мартіна з традиційним для нас оформленням текстів, і повинен сказати що в даному випадку авторське оформлення тексту мені сподобалось більше, нехай воно і йде врозріз із нормами нашого правопису.
На жаль повністю автентичним текст зробити не вдалось. Оригінальний текст я бачив в звичайному текстовому форматі (txt), а Мартін дуже активно використовує курсив: для виділення частин думок персонажів, для певних назв, для виділення окремих слів і так далі. Очевидно, що формат txt не передав цей курсив. Залишив без курсиву свій переклад і я. Щодо перекладу назв та імен. Імена та прізвища людей, безумовно, не перекладались (наприклад, прізвище лицаря Hightower було перекладено як Хайтауер, а не Високобашний). Прізвиська перекладались завжди (наприклад, Grey Lion — Сивий Лев). А от з географічними назвами ситуація найскладніша. Деякі речі можна і треба перекладати: Cape of Wrath став мисом Гніву, наприклад. Інші не перекладаються: Lannisport — Ланніспорт. Але часто виникають такі ситуації, коли рішення про переклад лежить виключно на совісті перекладача. З однієї сторони, ти прагнеш якомога глибше занурити читача в світ книг, і тому все-таки перекладаєш Duskendale як Сутінковий Діл, а не Даскендейл. З іншої, деякі назви перекласти просто не піднімається рука і тому Highgarden залишається Хайгарденом, а не Високим Садом.
Тепер перейдемо до певних специфічних термінів. Відповідників словам destrier, courser, palfrey (це різні види коней, які використовувались лицарями в середньовічній Європі) та chamfron і crinet (елементи барда — броні для коней) в українській мові я не знайшов. Можна було б викручуватись, пишучи «бойовий кінь» чи «захист для шиї». Але на мій смак, це б значно збіднило текст. Ось чому я зупинився на іншому рішенні — в тексті ви зустрінете такі слова «іншомовного походження» як дестріер, корсер, полфрі, чемфрон та крінет. Окремо згадаю вигаданий Мартіном термін «lobstered steel». Ясно, що автор зображує броню, яка по свому вигляду нагадує тіло лобстера. Щоб не писати довге пояснення в тексті, я обмежився простим «лобстерна броня».
Ну і традиційне питання ти/ви при перекладі англійського you. Я притримуюсь думки, що Данк з Еггом спілкуються саме на «ти», за виключенням, коли молодий сквайр додає частинку «сір», в цьому випадку я застосовую займенник «ви». Бажаю приємного читання!
Гудима Андрій
andrewhv.mailbox@gmail.com
1998
Поруч з помаранчевими стояло темно-зелене шатро, значно більше за розмірами. Золота троянда Хайгардена розвівалась над ним і точно така ж була зображена на великому зеленому щиті поруч зі входом. «Це Лео Тірелл, лорд Хайгардена,» пояснив Егг.
«Без тебе знаю,» роздратовано відповів Данк. «Старий та я були на службі у Хайгардена, коли тебе ще й на світі не було.» Він сам ледве пам’ятав ті часи, проте сір Арлан часто розповідав про Лео Довгого Шипа, як він інколи його називав. Незрівнянний турнірний боєць, попри сивину у волоссі. «Ото має бути лорд Лео. Поруч з шатром, стрункий чоловік з сірою бородою, в зелено-жовтих шатах.»
«Ага,» підтвердив Егг. «Я бачив його раз в Королівській Гавані. Це не та людина, з якою вам варто виходити на бій, сір.»
«Хлопче, я якось обійдусь без твоїх порад проти кого мені виходити на бій.»
Четверте шатро було зшите з червоних та білих шматків тканини у вигляді діамантів. Данк не знав чиї це кольори, проте всезнаючий Егг повідомив, що то лицар з Долини Аррінів на ім’я сір Хамфрі Хардінг. «Він виграв пішу сутичку в Дівочому Ставку минулого року і вибив з сідла сіра Доннела з Сутінкового Долу і лордів Арріна та Ройса.»
Останнє шатро було принца Валарра. З чорного шовку та червоними китицями на вершині, що нагадували язики полум’я. Щит був дзеркально чорний з яскравим триголовим драконом Таргеріенів на ньому. Один із лицарів Королівської гвардії стояв поруч, його блискуча біла броня різко контрастувала з чорною тканиною шатра. Дивлячись на гвардійця, Данк розмірковував, чи ризикне хоч хтось вдарити по щиту з драконом. Зрештою, Валарр був внуком короля і сином Бейлора Зламаного Списа.
Хвилювався він дарма. Коли сурми викликали претендентів, всі п’ятеро захисників діви отримали виклик на бій для її захисту. Данк чув захоплений шепіт серед натовпу, коли претенденти один за одним з’являлись на південному краю поля. Ім’я кожного з них по черзі гриміло з уст геральдів. Лицарі призупинились біля трибуни, відсалютувавши лорду Ешфорду, принцу Бейлору та прекрасній діві, після чого направились далі на північний край, щоб вибрати собі опонента. Сивий Лев з Кастерлі Рок вдарив щит лорда Тірелла, в той час як його син сір Тіболт Ланністер викликав старшого з синів лорда Ешфорда. Лорд Таллі з Ріверрана стукнув своїм списом по щиту сіра Хамфрі Хардінга, сір Абелар Хайтауер обрав Валарра, а молодший з Ешфордів отримав в супротивники сіра Ліонеля Баратеона, лицаря, якого всі називали Усміхненим Штормом.
Преденти повернулись назад, на південний кінець поля, очікувати своїх противників. Сір Абелар в срібно-димчатих кольорах, кам’яна спостержна вежа на його щиті коронована вогнем; два Ланністери повністю в малиновому, з емблемою золотого лева Кастелрі Рок; Усміхнений Шторм в золотих шатах, з чорним оленем на грудях та на щиті і залізними оленячими рогами на шоломі; Лорд Таллі носив полосатий червоно-синій плащ з срібними форелями в якості защіпок на кожному плечі. Вони поставили вертикально свої дванадцятифутові списи, поривчастий вітер шарпав прапорці на їх верхівках.
На протилежному кінці поля сквайри підводили бойових коней для захисників, які поправляли свої шоломи і бралися за списи та щити. Розкіш їхніх шат нічим не поступалась вбранню супротивників. Брати Ешфорди в помаранчевих шовках, що розвівались на вітрі, сір Хамфрі в червоно-білих кольорах, лорд Лео на своєму білому жеребці, вкритого попоною із зеленого атласу прикрашеною золотими трояндами, і звичайно Валарр Таргеріен. Молодий принц був верхи на чорному як ніч жеребці, що гармоніювало з кольором чорної броні, списа, щита і попони. На вершині його шолома блищав трьохголовий дракон з розпростертими крилами, емальований в соковитий червоний колір. Його близнюк був зображений на чорному щиті принца. Кожен із захисників мав помаранчеву пов’язку на руці — символ пошани від прекрасної діви.
Коли захисники зайняли свої позиції над полем Ешфорда, запанувала майже абсолютна тиша. А потім прозвучала сурма і тиша вмить змінилась заглушливим гомоном. Десять пар позолочених шпор вдарились в боки десятьох жеребців, тисячі голосів почали кричати, сорок підкованих залізом копит гриміли і рвали траву, десять списів опустились і націлились, поле здавалось сколихнулось, коли захисники та претенденти зійшлись в роздроблюючому зіткненні дерева та сталі. Ще через мить вершники минули один одного, розвертаючись для ще одного заходу. Лорд Таллі похитнувся в сідлі, проте втримався. Коли публіка зрозуміла, що всі десять списів було зломано, над полем загримів захоплений рев. Це був надзвичайно хороший знак для турніру і свідчення високого вміння учасників.