Український народний гумор
Автор: Язык: украинский Год: ФоліоISBN: 978-966-03-7332-7Жанр: Прочее юмористическое
Электронная книга - «Український народний гумор». Краткое содержание книги:
Український народний гумор має віковічне коріння, на якому виростає та рясно родить сучасний сміхограй. До книги входять українські анекдоти, скоромовки та колядки, що одразу дадуть змогу підняти настрій читачів.
Перейти на страницу:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Пік біля кіп картоплю Прокіп.
* * *
Прокіп нарвав кропу.
* * *
Прийшов Прокіп, налляв окріп.
Іде Гаврило — ще не зварилось.
Прийшов Денис — налляв сім мис.
Прийшов Тарас — з’їв все нараз.
* * *
Прокіп нарвав кропу.
* * *
Перепелиця підпадьомкаєпід полукіпком.
* * *
Розкажу вам про покупки, про покупки, про покупки, про покупочки мої
* * *
Росте липа біля Пилипа,
Пилип біля липи очима глипа.
* * *
Серед корчів корч найкорчакуватіший.
* * *
Сіло перепеленя під перепелицю.
* * *
Семен сказав своїм синам:
— Сини-соколи, складіть сіно! —
Сини сіно склали. Семен сказав:
— Спасибі
* * *
Сів шпак на шпаківню,
Заспівав шпак півню.
— Ти не вмієш так, як я,
Я не вмію так, як ти.
* * *
Солома, полова й дишло
З-за хати вийшло.
* * *
Старий Самсон сказав своїм синам:
— Сини, соліть сало сухою сіллю!
* * *
Стоїть піп на копі
Копа під попом,
Піп під ковпаком.
* * *
Ти, малий, скажи малому,
Хай малий малому скаже,
Хай малий теля прив’яже.
* * *
Улас у нас, Панас у вас.
* * *
У садочку барвінок,
На барвінку — втінок.
Заберімо втінок,
Вирвімо барвінок.
* * *
Хитру сороку
Спіймати морока,
А на сорок сорок
Сорок морок.
* * *
Ходить квочка коло кілочка,
Водить діточок коло квіточок.
* * *
Ходить посмітюха по сміттю з маленькими посмітюшенятами.
* * *
Ходить Прокіп — руками тіп.
* * *
Хома дома, Хими нема,
Хима дома, Хоми нема.
* * *
Хоче влізти в шафу кішка:
Шурхотить у шафімишка.
* * *
Хто про Прокопа, хто про Прокопиху, хто про Прокопових дітей.
* * *
Через грядку гріб тхір ямку.
* * *
Чорний баран, рябе ярча.
Анекдоти давні і сучасні
* * *
— Куме, а то вам руку на війнівідірвало?
— Та ні куме, то як до військкомату тягнули!
* * *
— Куме, не покидай свою жінку з дитям. Подивися, як вона бідна плаче.
— Куме, хіба то плач. Ти би видів, як та плакала, що я з п’ятьма дітьми лишив.
* * *
— Куме, оце тільки зараз зрозумів, що єдва періоди, коли чоловік жінку не розуміє
— Які
— Перший: поки не одружиться, другий — після одруження.
* * *
— Куме, маєте розміняти сто доларів?
— Не маю, куме, але дякую за комплімент.
* * *
Куми наколядувалися — ледве ноги несуть.
— Куме, давай до мене навідаємося, світло горить, може хто є.
Дійшли до вікон, «домашній» кум хукаєна шибку, зазирає.
— Куме, глянь ти, чи то я з жінкою забавляюся, чи мороз такий візерунок намалював...
* * *
— Кумо, скільки літрів молока даєваша корова?
— Дванадцять.
— А скільки здаєте до молочарні?
— Дванадцять. Більше не можу, бо ж дітям хоч кілька літрів мушу залишити.
* * *
Кум прийшов до кума в гості Випивають, закусюють у садочку під вишнями.
— Куме, а чому це ваш пес так пильно на мене дивиться?
— Не звертайте уваги. Він на всіх так дивиться, хто з його миски їсть.
* * *
— Кумо, а ви добре підготували свою Галю до такого важливого кроку, як одруження?
Перейти на страницу:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
