З Елеанор Оліфант усе гаразд
- Автор: Ханимен Гейл
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Клуб сімейного Дозвілля
- ISBN: 978-617-12-4737-6
- Переводчик: Тетяна Заволоко
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «З Елеанор Оліфант усе гаразд». Краткое содержание книги:
Мій телефон дзвонить зрідка, а коли це трапляється, я завжди підстрибую. У таких випадках мене, як правило, запитують, чи я, бува, не можу провести страхування платоспроможності не зовсім законним шляхом. Я шепочу їм: «Я знаю, де ви живете» — і дуже, дуже обережно кладу слухавку. За цей рік у мою квартиру ніхто не заходив, окрім спеціалістів з обслуговування. Я нікого добровільно не запрошувала переступити мій поріг, якщо, звісно, це не працівник, який знімає покази лічильника. Гадаєте, це неможливо, чи не так? Але це правда. Я ж існую, хіба ні? Часто здається, що мене тут немає, що я лише витвір власної уяви. Бувають дні, коли я відчуваю настільки легкий зв’язок з землею, що мені здається, ніби нитки, котрі непомітно прив’язують мене до планети, схожі на осінню павутину, на тонкі нитки карамелі, які може розірвати сильний порив вітру, а тоді я злечу і полечу за вітром, ніби насінина кульбабки.
Ці нитки злегка натягуються з понеділка по п’ятницю. Люди телефонують в офіс обговорити кредитні лінії, надсилають мені електронні повідомлення про договори та розрахунки. Мої колеги — Джейні, Лоретта, Бернадетта і Біллі — помітили б, якби я не з’явилася на роботі. За кілька днів (цікаво, скільки ж їм знадобиться на це часу) вони почали б турбуватися, що я не зателефонувала і не повідомила про хворобу, і, на відміну від мене, вони розкопають мою адресу в особовій справі. Гадаю, зрештою вони зателефонують у поліцію, це ж зрозуміло. А що робитимуть офіцери? Виламають двері моєї квартири? Знайдуть мене, прикриваючи роти руками від нестерпного смороду? Ця подія дасть моїм колегам тему для розмови в офісі. Вони ненавидять мене, але смерті моєї не бажають. Принаймні мені так здається.
Учора я ходила до лікаря. А здається, ніби це було сотні років тому. Цього разу мені трапився молодий лікар — блідий хлопчина з рудим волоссям, що мені дуже сподобалося. Адже молоді лікарі нещодавно пройшли підготовку, а це, безсумнівно, добра новина. Ненавиджу, коли мене оглядає підстаркувата лікарка Вілсон. Їй уже під шістдесят, і мені здається, вона не багато знає про новітні лікарські засоби та медичні відкриття. Вона заледве працює за комп’ютером.
Молодий лікар слухав мої скарги, але не дивився на мене, читаючи медичну картку на моніторі, клацаючи на кнопку повернення з наростаючою люттю, прокручуючи файл донизу.
— Чим можу допомогти цього разу, міс Оліфант?
— Мене турбує біль у спині, лікарю, — відповіла я. — Він мене мучить.
Він усе одно не поглянув на мене.
— Як довго ви відчуваєте біль? — запитав він.
— Кілька тижнів, — промовила я.
Він кивнув.
— Мені здається, я знаю, що могло його спричинити, — додала я, — але мені хотілося б почути вашу думку.
Він припинив читати і нарешті кинув погляд на мене.
— Що, на вашу думку, призвело до болю в спині, міс Оліфант?
— Мені здається, це мої груди, лікарю, — сказала я.
— Ваші груди?
— Так, — відповіла я. — Розумієте, я зважила їх, і виявилося, що вони важать майже чотири кілограми — разом, звісно ж, а не кожна окремо! — Я засміялася. Він пильно подивився на мене з кам’яним виразом обличчя. — І цю вагу доводиться носити на собі. Це не мало, — уточнила я. — Хочу сказати, якщо прив’язати майже чотири кілограми додаткової плоті до ваших грудей і змусити вас носити їх на собі весь день, ваша спина також почала б боліти, чи не так?
Він мовчки зиркнув на мене, а тоді кахикнув, щоб прочистити горло.
— Як… як ви?..
— Кухонні ваги, — пояснила я, киваючи. — Я просто… поклала їх на ваги. Я не зважувала їх разом, тому припустила, що вони мають важити приблизно однаково. Я розумію, що це не зовсім науковий підхід, але…
— Я випишу вам рецепт на знеболювальне, міс Оліфант, — промовив він, не даючи мені закінчити, і знову почав щось набирати на клавіатурі.
— Цього разу сильніші, будь ласка, — твердо відповіла я, — і багато.
Раніше вони намагалися здихатися мене, виписуючи крихітні дози аспірину. Мені потрібні високоефективні ліки, які можна додати до моєї аптечки.