Диво в Берліні. Як дев’ять веслярів поставили нацистів на коліна

Цитата Покока взята в Ньюелла (с. 156). Перша згадка про боротьбу Дона Х’юма із певним «неприємним холодком» з’являється в статті Джорджа Варнелла «Екіпажі прибули пізно; тренування призначене на завтра», СТ, 1 липня 1936 р., за 6 повних тижнів до змагань за золоті медалі в Берліні. Зростаюче занепокоєння і безсоння хлопців відображені в щоденниках Уайта і Дея, починаючи з 4 липня. Їхня перемога у фінальних перегонах в Принстоні описана в статтях «Вашингтонські «Ескімоси» готові податися в Берлін після перемоги в Принстоні», «Трентон Івнінг Таймс», 6 липня 1936 р.; Гаррі Кросс «Екіпаж Вашингтона випереджає Пенсильванію на 18 метрів і виграє фінальний олімпійський відбір на озері Карнегі», ГТ, 6 липня 1936 р.; Роберт Ф. Келлі «Чудесні перегони утверджуть екіпаж Вашингтона олімпійським прапороносцем США», НЙТ, 6 липня 1936 р.; Джордж Варнелл «Ескімоси» з легкістю перемогли Пенсильванію, «Ведмедів» і Спортивний клуб Нью-Йорка», СТ, 6 липня 1936 р.; і Роял Брогем «Ескімоси» виграли олімпійські відбіркові змагання із рекордним часом», ПІ, 6 липня 1936 р. Додаткові деталі взяті зі щоденника Джонні Уайта, інтерв’ю Джорджа А. Ходака з Гордоном Адамом в 1988 р., згаданого вище, і одного із кількох листів, які Коротун Хант почав писати додому в цей час, передрукованих в «Пуйаллап Веллі Тріб’юн» 10 липня 1936 р. Джойс отримала величезне задоволення, розповідаючи Джуді та знову переживаючи свої спогади про прослуховування по радіо перегонів у Принстоні в цей день і про свою гордість у той момент, коли зрозуміла, що Джо поїде на Олімпіаду. Боб Мок є джерелом епізоду про перетягування срібного кубка в його інтерв’ю в листопаді 2004 р. з Майклом Соколовим. Коментар Джорджа Покока «Почути таке від Ела» можна знайти в Ньюелла (с. 101).