Лікарня на відлюдді

— Ти обережніше з виразами, — попросив Ілля. — Харків твій — також порядна діра.

— Пробачте, доктор, — посміхнувся Якимець. — Це я у глобальному значенні — порівняно з Німеччиною...

— Чекайте, а вам це звідки відомо? — не зрозумів Тарас. — Я маю на увазі, про Бліща й те, що він знюхався з «прапором»?

— А це вже сам завгосп розповів, — пояснив пацієнт. — Ми з хлопцями його трохи налякали, не без того. Він взагалі молодець — швидше здохне, а добро не віддасть. Але, коли за місто вивезли, то нарешті наклав у штани і розколовся.

— Абзац... — хитнув головою Ілля. — Це ж бандитизм?

— А привласнювати державне майно і везти за бугор у вигляді контрабанди — хіба краще? — відповів питанням на питання Якимець. — Я що — лікаря пограбував, який чесною працею, так би мовити... Чи фермера, який власним горбом... Що за бандитизм? Мужики, не починайте тільки, я вас прошу. Той, хто стає на шлях безпрєдєлу, сам мусить розуміти, що і з ним те саме можуть зробити. Закон бізнесу.

— Ну... — багатозначно скривився Беженар. — Ми у бізнесі темні.

— А тут від самого початку — безпрєдєл. Машинки у держави яким чином опинилися? Людей порозстрілювали, а майно конфіскували. Потім Бліщ у держави вкрав. А я у нього забрав. Тут уже така справа — хто сильніший. Та й у мене — самі бачили, також пробували... Усе об'єктивно. А Бліщ ваш, до речі, знаєте, що з Володькою, ну, «прапором» тим зробив? Коли зрозумів, що відріжуть йому ногу і користі з нього не буде, а ділитися треба... Знаєте? Навішав бідоласі лапші, що домовився десь в іншій області, мовляв, там ногу не відріжуть, а врятують. Той повірив. Тому й від операції відмовився, — Якимець красномовно подивився на Тараса. — А тоді Бліщ забрав його і мало не тиждень маринував удома з тією гангреною, заким той не сконав благополучно. А ви — «бандитизм»... До речі, Олежку, це ж він тебе у підвалі замкнув. Було таке? І здох би ти за місяць, якби не мав моєї мобіли! Усе буття наше — бандитизм. Ви он за копійки у гімні копирсаєтеся, вам зарплати не стає за світло-газ заплатити, і держава примушує вас до кишені пацієнту заглядати, щоб не здохнути, — це не бандитизм? Він у нас державою стимулюється. Так що не треба, шановні, на совість давити.