Третє Правило Чарівника, або Захисники Пастви

— Ти прекрасно знаєш, що все це брехня!

— Пророцтво Уоррена доводить твою провину. У ньому ти прямо названа лжеаббатисою і говориться про твій намір знищити Палац пророків. — До Леоми знову повернулася посмішка. — Ну і шум ж піднявся, коли його зачитали суду!

Досить-таки очевидний «речовий доказ», повинна визнати.

— Ти злобна сука! Я ще побачу, як ти будеш здихати!

— Нічого іншого я від тебе і не чекала. На щастя, ти не в змозі здійснити свої погрози.

Дивлячись Леомі прямо в очі, Верна поцілувала палець, на якому зазвичай носила кільце.

— Чому б тобі, сестра Леома, не поцілувати кільце і не випросити у Творця допомоги в настільки тяжкі для Палацу пророків часи?

Леома зі знущальною посмішкою розвела руками.

— Ці часи минули. Верна!

— Поцілуй кільце, Леома, — нехай наш коханий Творець переконається, що ти дбаєш про благополуччя сестер Світла.

Леома не піднесла палець до губ. Вона не могла цього зробити, і Верна це прекрасно знала.

— Я прийшла сюди не для того, щоб молитися Творцеві.

— Звичайно, ні, Леома! Ми з тобою обидві знаємо, що ти сестра Тьми, як і новоявлена аббатиса. Юлія і є лжеаббатиса з пророцтва.

Леома знизала плечима:

— Ти, Верна, перша сестра, викрита в подібному злочині. У цьому більше немає ніяких сумнівів. Вирок не підлягає оскарженню.

— Ми з тобою одні, Леома. Ніхто нас не чує за цими щитами, крім тих, хто володіє магією Збитку, а їх ти можеш не побоюватися. Ніхто з справжніх сестер Світла не може почути нашу розмову. Якщо я спробую комусь розповісти, мені ніхто не повірить. Так що перестань прикидатися, Леома. Нам з тобою обом відома правда.

Леома ледь помітно посміхнулася:

— Продовжуй.

Верна зітхнула глибше, заспокоюючись, і склала руки на коліна.

— Ти мене не вбила на відміну від Юлії, яка вбила Аннеліну. І ти б не потрудилася прийти сюди, якби мала намір вбити мене. Ти цілком могла це зробити і в мене в кабінеті. Значить, тобі щось потрібно. Що? — Леома усміхнулася:

— Ах, Верна, ти завжди приступаєш прямо до справи. Ти ще досить молода, але я змушена визнати, що дуже розумна.

— Ага, просто геніальна. Саме тому я тут. Так що ж твій повелитель, Володар, хоче від мене?

Леома стиснула губи.

— В даний момент ми служимо іншому повелителю. І важливо те, чого хоче він.

— Джеган? — Насупилася Верна. — Йому ти теж дала обітницю?

Леома на мить відвела погляд.

— Не зовсім так, але це не важливо. Якщо Джеган щось хоче, він це отримає. І мій обов'язок простежити за цим.

— І що ж він хоче цього разу?

— Ти повинна відмовитися від вірності Річарду Ралу.

— Так ти просто бачиш сон наяву, якщо думаєш, що я це зроблю!

На обличчі Леоми з'явилася іронічна посмішка.

— Так, я дійсно бачила сон, але це теж не має значення. Ти повинна відректися від Річарда.