Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Боевая фантастика » Левіафан прокидається [calibre 5.10.1]
Левіафан прокидається [calibre 5.10.1] - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Левіафан прокидається [calibre 5.10.1]

Электронная книга - «Левіафан прокидається [calibre 5.10.1]». Краткое содержание книги:

Людство успішно колонізувало Сонячну систему. Марс, Місяць і Пояс Астероїдів вже заселені, але зірки як і раніше таять чимало небезпек.
Водовоз «Кентербері», що транспортує лід з кілець Сатурна до станцій Пояси Астероїдів, під час чергового рейсу засікає сигнал лиха від корабля «Скопулі». Прибувши на місце, екіпаж «Кентербері не виявляє на його борту жодної живої душі. Гірше того, рятувальна місія несподівано перетворюється в гонку на виживання. Капітан Джеймс Холден і вцілілі члени його команди стають володарями смертоносної таємниці.
А на станції Церера в Поясі Астероїдів детектив Міллер починає пошуки зниклої дівчини. Розслідування приводить спочатку до «Скопулі», а далі - до Джеймсу Холдену. Зникнення Джулі Мао стає ключем до розгадки жахливого злочину, замовники якого не посоромляться розв'язати повномасштабну війну між Землею і Марсом, щоб досягти своїх цілей.
1 ... 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198
Перейти на страницу:

Алекс заговорив першим.

– «Раві» за чотириста кілометрів. Ладарна система повідомила, що торпедні апарати відкриті і ми на прицілі.

Ясно артикулюючи кожне слово, капітан наказав:

– Не відкривати. Я повторюю, не відкривати наші труби або не намагайтеся націлитись на «Раві» цього разу. Просто спостерігайте і будьте готові перейти до оборони, якщо буде схоже, що вони стріляють. Давайте не робити нічого, що може її спровокувати.

– Чи варто мені встановити перешкоди? – запитала позаду Наомі.

– Ні, це виглядатиме агресивно. Але приготуйте контрзаходи і тримайте пальці на кнопці «Пуск», – відповів Джим. – Амосе, ти в інженерному?

– Підтверджую, капітане. Готовий до дій тут, унизу.

– Приведи реактор до потужності сто відсотків і переведи на свою консоль контроль за гарматами точкового захисту. Якщо вони вистрілять по нас на такій дистанції, Алекс не встигне відскочити і дати залп у відповідь. Бачиш червону точку на екрані загроз – одразу відкриваєш вогонь. Як прийняв?

– Підтверджую, – відповів Амос.

Голден видихнув довго і крізь зуби, і знову відкрив зв’язок з «Раві».

– Макбрайд, це Голден. Ми не здаємось, ми не дозволимо узяти нас на абордаж, і ми не погоджуємося на ваші вимоги. Які наші наступні кроки?

– Голдене, – відповіла Макбрайд, – ваш реактор запущено. Ви що, готуєтесь битися з нами?

– Ні, просто готуємося спробувати вціліти. Ми що, б’ємося?

Ще один жорсткий сміх.

– Голдене, чому я маю відчуття, що ви не сприймаєте це всерйоз?

– О ні, це абсолютно не так, – відповів Джим. – Я не хочу, аби ви мене вбили, і хочете вірте чи ні, я не отримаю задоволення, вбиваючи вас. Ракети наразі дають невеликий гак, але це не варто вирішувати вогнем. Я не можу вам дати те, чого ви бажаєте, і мені нецікаво нидіти наступні тридцять років у військовій в’язниці. Ви нічого не досягнете, стріляючи по нам, і я буду відбиватися, якщо до цього дійде.

Макбрайд розірвала зв’язок.

– Капітане, – доповів Алекс, – «Раві» почав маневрувати і поставив завади. Я вважаю, що вони готуються до атаки.

Лайно. Голденові здавалося, що йому вдасться відмовити її.

– Окей, переходимо до оборони. Наомі, вмикай контрзаходи. Амосе? Тримаєш палець на тій кнопці?

– Готовий, – відповів механік.

– Не натискай її, поки не побачиш запуск ракет. Не хочу прискорювати події.

Раптове нищівне прискорення втиснуло Голдена у крісло. Алекс почав маневрувати.

– На такій дистанції я зможу її переграти. Утримуйте її від можливості зробити постріл, – сказав пілот.

– Давай. І труби відкрий.

– Прийнято, – доповів пілот. Його професійний військовий спокій перебивало збудженням від можливої бійки.

– Я збила їх прицілювання, – доповіла старпом, – їхня лазерна установка і поряд не стояла з такою якісною, як у «Росі». Я просто перевела прицілювання на хмару перешкод.

– Хай живуть роздуті марсіянські оборонні бюджети, – відповів Голден.

Раптом судно виконало серію диких маневрів.

– Холєра ясная, – голос Алекса бринів від перевантаження на гострих тонах, – «Раві» щойно обстріляв нас з ГТЗ.

Джим перевірив екран загроз і побачив на ньому довгі сяючі перлини ниток вхідних куль. Постріли добряче схибили.

Системи корабля доповіли, що відстань між кораблями склала триста сімдесят кілометрів – чимала дистанція для комп’ютерної системи прицілювання, яка мала ще й влучити у корабель, що безсистемно маневрує, балістичним пострілом з іншого довільно маневруючого корабля.

– Вогонь у відповідь? – крикнув Амос по зв’язку.

– Ні, – крикнув Джим у відповідь, – якби вони хотіли вбити нас, вони б випустили торпеду. Не давайте їй причини бажати нам смерті.

– Капітане, ми переграли її, – доповів пілот, – «Росі» просто значно швидший. У нас буде прорахунок траєкторії вогню менш ніж за хвилину.

– Прийнято, – почув його капітан.

– Мені стріляти? – запитав Алекс. Його дурнувата говірка марсіянського ковбоя зникла від зростаючої напруги.

– Їхній прицільний лазер щойно вимкнено, – доповіла Наомі.

– Це означає, що вони відмовилися від спроб пробитися крізь наші перешкоди, – відповів Голден, – і просто перемкнули наведення ракет на радарні системи.

– Що не настільки точно, – з надією відкоментувала Наґата.

– Корвети типу цього несуть не менше тузня «риб». Їм досить влучити однією, аби ми стали мертвими. А на цій дистанції…

Ніжний звук надійшов з консолі загроз, даючи їм зрозуміти, що «Росі» розрахував траєкторію вогню по «Раві».

1 ... 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)