Диво в Берліні. Як дев’ять веслярів поставили нацистів на коліна
- Автор: Браун Дэниел Джеймс
- Год: 2016
- Язык: украинский
- Год: Наш Формат
- ISBN: 978-617-7279-36-4
- Переводчик: Любовь Пилаева
- Жанр: Историческая проза
Электронная книга - «Диво в Берліні. Як дев’ять веслярів поставили нацистів на коліна». Краткое содержание книги:
Друга переносить нас до Німеччини, де Гітлер уже задумав свій найстрашніший план — Другу світову Перш ніж розв’язати війну, він прагне приспати ворога — показати, що Німеччина гостинна, вільна і мирна держава. Задля цього керівництво країни вирішує провести Олімпійські ігри 1936 року, куди, у складі збірної США з веслування, потрапляють наші герої.
Створена на основі реальних подій, книга розповідає про дружбу, вірність і відчайдушну боротьбу добра та зла. А головне — проводить паралелі з сучасним світом, змушує замислитись над тим, що подібний сценарій може повторитися, або навіть вже повторюється, сьогодні.
Для сучасної оцінки стосунків Лені Ріфеншталь із лідерами Нацистської партії я настійно рекомендую Стівена Баха «Лені: Життя і творчість Лені Ріфеншталь» (Нью-Йорк: «Ебекес», 2007). Див. також Ральф Георг Ройс «Геббельс» (Нью-Йорк: «Харвест», 1994), с. 194; і Юрген Трімборн «Лені Ріфеншталь: Життя» (Нью-Йорк: «Фейбер енд Фейбер», 2002). Після війни Ріфеншталь заперечуватиме, що вона була у світських стосунках із сім’єю Геббельса та іншими представниками нацистської еліти, але щоденник Геббельса 1933 р. та інші документи, які були виявлені згодом, ясно давали зрозуміти, що вона, насправді, була, значною мірою, частиною їхнього соціального кола.
Цитата Покока, що відкриває цю главу, узята, що цікаво, із записки, яку він надіслав обгорнутою навколо весла членам екіпажа Вашингтона, що веслували в Хенлі у 1958 р.; див. Ньюелла (с. 81). Мій опис перегонів університетських команд 1934 р. тут, як і перегонів першокурсників, переважно базується на статтях Горрі «Ескімоський човен торжествує, попереду на й довжини» і Рояла Брогема «Основна університетська команда і першокурсники Вашингтона перемогли екіпажі Каліфорнії», згаданих вище, а також на журналі Ульбріксона.
Занепокоєння Джо, змішане із хвилюванням, коли він сів на потяг до Поукіпзі першого разу, було однією з речей, які він часто розповідав Джуді, як і інші деталі з поїздки на схід, зокрема, його момент приниження, коли він почав співати.
Для більш детальної інформації з історії регати в Поукіпзі див. численні ресурси, доступні на веб-сайті регати в Поукіпзі Міжуніверситетської асоціації веслування: http://library.marist.edu/archives/regatta/index.html. Опис першої перемоги Вашингтона в Поукіпзі заснований на моїх інтерв’ю зі Стеном Пококом; цитатах Джорджа Покока з книги «Суднобудівний завод однієї людини» (с. 49); статті «Із П’юджет-Саунд», «Таймс», 9 липня 1923 р.; книзі Сейнт Сінг «Диво-команда» (с. 228); і книзі Ньюелла (с. 73). Згадка про травму Ульбріксона в регаті 1926 р. узята зі статті «Незіркові чемпіони з веслування: вони вимагають слабкого, але жвавого розуму, плюс сильних спин», «Літерері Дайджест», т. 122: с. 33-34. Для додаткової інформації за темою Схід проти Заходу див. Сейнт Сінг (с. 232-234).
Багато елементів мого опису Поукіпзі у день регати 1934 р. узяті з чудової статті Роберта Ф. Келлі «75000 подивились класичну перемогу Каліфорнії на Гудзоні», НЙТ, 17 червня 1934 р. Посилання на Джима Ейка «Десятку», який веслував у 1863 р., походить зі спортивної колонки Брогема «Ранок опісля», ПІ, 27 травня 1937 р. У тому огляді Ейк «Десятка» також проголосив університетський екіпаж Вашингтона 1936-1937 рр. найвизначнішим за усі, які він будь-коли бачив.
Опис перегонів у Поукіпзі 1934 р. ґрунтується на вищезгаданому творі Роберта Ф. Келлі, а також на статтях «Екіпаж Вашингтона перемагає Каліфорнію», НЙТ, 13 квітня 1934 р.; «Ебрайт похвалив вісімку Вашингтона», НЙТ, 17 червня 1934 р.; Джордж Варнелл «Хлопці Боллеса щасливі», СТ, (газетна вирізка в альбомі Джо Ранца без дати); «Першокурсники Вашингтона перемагають» (без дати, з альбому Джо Ранца); і «Юніори Сіракуз виграють захоплюючі перегони», НЙТ, 17 червня 1934 р.
Погодні дані весни і літа 1934 р. взяті частково зі статті Джо Шихана «Травень 1934 р.: Найгарячіший травень за увесь час спостережень», доступної на веб-сайті Відділу прогнозування погоди Національної служби погоди: http://www.crh.noaa.gov/fsd/?n=joe_may1934; брошури В. Р. Грегга і Генрі А. Уоллеса «Доповідь начальника Бюро погоди, 1934 р.» (Вашингтон, округ Колумбія: Міністерство сільського господарства США, 1935); огляду «Літо 1934 р.: Хвиля спеки по всьому штату», доступного на веб-сайті: http:// www.ohiohistory.org; і статті «Трава з Гобі», «Тайм», 20 серпня 1934 р. Більш детальну інформацію про пилові бурі того року див. Іган «Найгірший важкий час» (зокрема, с. 5 і 152).
Значно більше інформації про трудові спори 1934 р. на Західному узбережжі доступні на веб-сайті проекту Рода Палмквіста «Історія портових робітників»: http://depts.washington.edu/dock. Невелику вибірку з риторичних нападок на Рузвельта можна знайти в статтях «Голова Республіканської партії оголосив божевільню Нового курсу», ПІ, 3 липня 1934 р.; і «Американська свобода під загрозою Нового курсу, Бора попереджає», ПІ, 5 липня 1934 р. Повний текст виступу Рузвельта в Іфрейті записаний в «Нотатках на місці греблі Гранд-Кулі, штат Вашингтон», 4 серпня 1934 р., матеріал доступний на веб-сайті проекту «Американське президентство»: http:// www.presidency.ucsb.edu.