Диво в Берліні. Як дев’ять веслярів поставили нацистів на коліна
- Автор: Браун Дэниел Джеймс
- Год: 2016
- Язык: украинский
- Год: Наш Формат
- ISBN: 978-617-7279-36-4
- Переводчик: Любовь Пилаева
- Жанр: Историческая проза
Электронная книга - «Диво в Берліні. Як дев’ять веслярів поставили нацистів на коліна». Краткое содержание книги:
Друга переносить нас до Німеччини, де Гітлер уже задумав свій найстрашніший план — Другу світову Перш ніж розв’язати війну, він прагне приспати ворога — показати, що Німеччина гостинна, вільна і мирна держава. Задля цього керівництво країни вирішує провести Олімпійські ігри 1936 року, куди, у складі збірної США з веслування, потрапляють наші герої.
Створена на основі реальних подій, книга розповідає про дружбу, вірність і відчайдушну боротьбу добра та зла. А головне — проводить паралелі з сучасним світом, змушує замислитись над тим, що подібний сценарій може повторитися, або навіть вже повторюється, сьогодні.
На човновій станції університету Вашингтона: Ерік Коен, Боб Ернст і Люк МакГі, які всі переглянули рукопис і запропонували багато прекрасних пропозицій і суттєвих коректив. Також Майкл Каллахан і Кеті Гарднер, що допомогли віднайти фотографії. Я хотів би привернути особливу увагу до відмінного веб-сайту Еріка: www. huskycrew.com. Це, безумовно, найкраще джерело для тих, хто хоче дізнатися більше про довгу, славну історію веслування у Вашингтоні.
У ширшому світі веслярів і тренерів команд: Боб Готшелл, Джон Халберг, Ел Макеніз, Джим Оджала і Стен Покок.
У світі бібліотек та запорошених архівів: Брюс Браун, Грег Ланге, Елеонора Тоувс і Суз Бабаян.
За допомогу з німецькими речами: Вернер Філіп у Музеї водних видів спорту в Грюнау і, ближче до дому, Ізабель Шобер.
На завершення, це багато в чому книга про довгу подорож юнака назад до місця, яке він може назвати домівкою. Написання цієї історії нагадувало мені знову і знову, що ніхто не є більш благословенним у своєму сімейному житті, ніж я. Я хочу подякувати трьом прекрасним і розумним жінкам, які зробили його таким: моїм дочкам, Емі і Бобі, кожна з яких вкладала свої власні унікальні таланти в написання цієї книги, і моїй дружині Шерон. Її вдумливе читання рукопису, її численні розмови зі мною про нього і її глибоко проникливі зауваження та пропозиції поліпшили його до максимально можливого рівня. Її любов, її впевненість і її постійна підтримка, у першу чергу, зробили можливим написання цієї книги. Без неї не було б жодних книг.
Примітки
Початковий рукопис цієї книги містив добре за тисячу кінцевих приміток. Приведене нижче — це значно скорочена та неповна версія цих приміток. Повний текст приміток можна знайти на веб-сайті: www.danieljamesbrown. com. У цій скороченій версії я використовую такі абревіатури: СТ («Сіетл Таймс»), ПІ («Сіетл Пост-Інтеллідженсер»), ВД («Університет Вашингтона Дейлі»), НЙТ («Нью-Йорк Таймс»), ДГ («Нью-Йорк Дейлі Геральд»), ГГ («Нью-Йорк Геральд Триб’юн») і НЙП («Нью-Йорк Пост»).
Цитата Покока з прекрасної біографії Гордона Ньюелла «Всі готові!: Джордж Йомен Покок і веслувальні перегони» (Сіетл: «Юніверсіті оф Вошінгтон Пресс», 1987), с. 159. Цитати Покока, взяті в Ньюелла, у всій книзі використовуються із дозволу «Юніверсіті оф Вошінгтон Пресс». Грецький епіграф — із «Одіссеї» Гомера, с. 5.219-20 і 5.223-24. Переклад Емі C. Браун.
Цитата Покока, що слугує епіграфом до прологу, взята з Ньюелла (с. 154).
Епіграф глави взятий із листа, який Покок написав С. Леверіку Бретту, надрукованого в «Інформаційному бюлетені Національної асоціації веслярів-аматорів» № 3 (сезон 1944), випущеного у Філадельфії 15 червня 1944 р. Мої описи погодних умов у районі Сіетла по всій книзі узяті зі щоденних метеорологічних записів Кооперативних оглядачів, зареєстрованих на різних станціях по всьому Сіетлу і переданих до Бюро погоди США. Для додаткової статистики про наслідки депресії див.: Пірс Брендон «Темна долина: Панорама 1930-х років» (Нью-Йорк: «Вінтаж», 2002), с. 86, і Джойс Брайант «Велика депресія і Новий Курс» у «Американській політичній думці», т. 4 (Нью-Хейвен: Єльський-Нью-Хейвенський педагогічний інститут, 1998). Цікаво, що згідно з Еріком Ларсоном, у його чудовій книзі «В саду звірів» (Нью-Йорк: «Краун», 2012), с. 375, Кінг-Конг був, зокрема, також улюбленцем Адольфа Гітлера. Детальніше про ситуацію на фондовому ринку протягом цього періоду можна подивитись у таблиці «Уолл-Стріт Джорнал» «Промисловий індекс Доу-Джонса всіх часів: Найбільші одноденні прибутки і збитки», яка доступна на http://online.wsj.com/mdc/public/page/2_3024-djia_alltime.html. Індекс Доу-Джонса потім перевищив 381 на 23 листопада 1954 р. На своєму найнижчому рівні в 1932 році індекс втратив 89.19% своєї вартості. Див. Гарольд Бірман «Причини обвалу фондового ринку 1929 року» (Портсмут: «Грінвуд Паблішинг», 1998). Повні ремарки Гувера доступні в «Інаугураційних промовах президентів США» (Уайтфіш, штат Монтана: «Кессінджер Паблішинг Кампані», 2004), с. 211.
Описи зовнішності студентів і фасонів одягу отримані з фотографій, зроблених на території кампуса університету Вашингтона тієї осені. Опис першого дня Джо і Роджера на човновій станції частково базується на моєму інтерв’ю із Роджером Моррісом 2 жовтня 2008 р. Для додаткової інформації про Рояла Брогема див. Ден Райлі «Життя і часи Рояла Брогема», ПІ, 29 жовтня 2003 р. Опис човнової станції частково заснований на моїх власних спостереженнях і частково на описі Ела Ульбріксона у «Веслуйте, чорти забирай, веслуйте», «Есквайр», квітень 1934 р. Факти і цифри про хлопців, зібрані на причалі в той день, взяті зі статті «Новий екіпаж хлопців сідає у «Старий Нерон», ВД, 12 жовтня 1933 р. Роки по тому Ульбріксон виявиться одним із трьох чоловіків на причалі човнової станції того дня, разом з Роялом Брогемом і Джонні Уайтом, які були введені у Залу слави середньої школи імені Франкліна.