Еволюція або Смерть! Пригоди Павіана Томаса

По-перше, досі не є зрозумілим, для чого те дослідження взагалі потрібне. По-друге, неві­домо, куди складати його результати. Нам гостро бракує мішків і клумаків. Всі під­ходи до міністерства завалені результатами дослідження, і через це співробітники держав­ної установи не можуть продертися на свої робочі місця! Ніхто не працює, людям міся­цями не платять зарплатню, тому вони заходи­лися хворіти і помирати! Тогочас ледь не щодня у міністерстві помирає один-два відповідальні співробітники з тих, хто, навпаки, через стоси нашої аналітики не має можливості вийти на двір по харчі. Хто в цьому винуватий?!!

Ось ви, так-так, саме ви, можете дати відповідь на це питання?! — гримнула у мікрофон Роксолана Заглушко і вчепилася поглядом у Томаса Яковича, який уважно слухав доповідь і гриз сма­чний бурячок.

— Я?!! — від несподіванки Томас озирнувся і під­скочив. — Ну, знаєте, я не впевнений, але мені здається, що у цьому конкретному випадку мініс­терство саме в усьому винне, і настав час влаш­тувати в ньому каральну пожежу! Нехай всі вони там повиздихають, дармоїди! За що ми пла­тимо податки?!! Проведено дуже важливу, вкрай необхідну роботу, а у цих гандонів немає навіть мішків на результати! Ганьба!

Зала схвально замугикала і заворушилася.

— Маєте рацію! — сказала пані Роксолана і продов­жила. — Постала ще низка дуже важливих питань, які потребують додаткового вивчення і фінан­сування. Вони стосуються, власне, розширення ґендерної класифікації. Що робити з такими, наприклад, ґендерно-соціальними групами, як-от одноногі транспідараси без хуя, або ж, приміром, однорукі гетеромаргінали з пиздою замість їбальника? Через відсутність чіткого ґендерного статусу всі ці групи вдаються до негативних соціальних девіацій, головними з яких є тяжкий алкоголізм і наркоманія! Лише уявіть собі, до яких жахливих трагедій це призводить! — спалахнула пані Роксо­лана. — Тиждень тому на ґрунті отакої невизна­ченості в Харкові перепиздилися між собою учасники круглого столу «ЛГБТ — аграрна реформа в дії» і члены трансправославного мотоклубу ім. Орджонікідзе. То ви мені скажіть, шановні, нахуя ці стреси?!! — знову гавкнула пані Роксо­лана і хижо вишкірилася на слухачів.

З центральних рядів пролунав голос Томаса Яковича.

— Пані Заглушко, дозвольте поставити запитання!

— Так, прошу, питайте! — зацікавлено озвалася лекторка.

— А можна я всіх оцих страшних бабів, що вмос­тилися навколо мене, тихенько виїбу? Бо вже не можу терпіти! Обіцяю, що не заважатиму! Просто пойміть мене правильно — хтось мусить це зро­бити, то чому, власне, не я? Чудова ж нагода!