Піраміда Сонця
- Автор: Емченко Александр
- Год: 1991
- Язык: украинский
- Год: Молодь
- ISBN: 5-7720-0513-8
- Жанр: Научная фантастика
Электронная книга - «Піраміда Сонця». Краткое содержание книги:
Людина не зазнала радості пізнання, поки не ступила за обрій.
Людина не збагнула світобудови, поки не злетіла у безмежний небокрай, щоб до решти зрозуміти таємниці Землі та розгадати загадки інших планет Сонячної системи.
Про те, як земляни виходили за «пороги» й «обрії» своєї планети, як відкривали і досліджують нові небесні тіла, про майбутні пілотовані польоти до них, і розповідає ця науково-фантастична книга — своєрідна антологія міфологічних, історичних і наукових знань про наш великий сонячний мегаполіс.
Як же все-таки скоротити тривалість подорожі на Венеру? Відповідь елементарно проста: треба збільшити швидкість космічного корабля. Завдання зрозуміле, але реалізації воно поки що не піддається. Отож перша венеріанська експедиція триватиме два з гаком роки з суворим дотриманням всіх правил міжпланетного руху, встановлених і апробованих автоматичними станціями-трудівницями.
Яку ж діяльність розгорне людина на Венері? Вочевидь, перш ніж опуститися на поверхню, космонавти поведуть дослідження в атмосфері, літаючи на апаратах, схожих на аеростати і дирижаблі.
Газова подушка Венери надзвичайно аеронавтична. Вона в 55 разів щільніша від земної. У такому середовищі, приладнавши до рук абиякі крила, людина могла б вільно ширяти, як міфологічні Дедал і Ікар. В усякому разі вчені запевняють, що в атмосфері Венери можна залишити літак І здійснити посадку навіть на парасольці. Швидкість вільного падіння людини в атмосфері Венери в сім разів менша, ніж на Землі і становить близько 10 метрів за секунду. Словом, стрибнути на Венері з висоти 50 кілометрів це все одно, що впасти на Землю з висоти 4 метри. Така аналогія, в яку навіть важко повірити.
Отож, маючи велику вантажопідйомність, дирижаблі можуть тривалий час здійснювати над Венерою польоти, не витрачаючи при цьому пального. При потребі, ввімкнувши двигуни, вони будуть здатні змінювати напрям чи висоту руху. А якщо виявляться гори-хмарочоси висотою 30–40 кілометрів, то там можна буде влаштувати пристані, науково-дослідні центри, житлові приміщення. Адже на цій висоті атмосферний тиск і температура такі ж, як на поверхні Землі.
А як бути з самою поверхнею Венери? Сюди подібно до автоматичних розвідників спустять глибинні апарати, пілотовані людьми. Щоб нейтралізувати згубний вплив агресивного середовища, ці апарати будуть сконструйовані на зразок термосів, тільки простір між стінками займе вода, аміак чи рідкий гелій. Нагріваючись, вони випаровуватимуться, а утворена пара стане рушійною силою для глибинного апарата.
Ми вже зазначили, що на Венері є зони, придатні для життя, тобто з нормальним тиском і звичною для землян температурою. У цих висотних шарах венеріанської атмосфери можна запустити не поодинокі аеростати чи дирижаблі, а створити цілі «літаючі острови».
Ось один з проектів такого «острова». Гігантська кількасотметрова кругла платформа, накрита сферичною прозорою оболонкою, монтується на атмосферних висотах і починає дрейфувати над планетою. В середині оболонки розташоване земне містечко — обсерваторії, парки, сади, квітникові клумби, житлові приміщення. Купол, наповнений земним повітрям, у півтора раза легший від венеріанського легко утримує «острів» у вуглекислій атмосфері нашої сусідки. По краях платформи обладнані аеродромами, куди прибувають спускальні. апарати з орбітальних космічних кораблів, щоб потім вирушити на дослідження поверхні Венери. Венера… Загадкова зоря поетів і закоханих. Віками земляни захоплювалися її осяйним блиском. І ось побачили зблизька і ніби відкрили її заново. Відкривають…
ДЕСЯТА ЗАПОВІДЬ
ФАНТАСТИЧНЕ ОПОВІДАННЯ
Поки дихаю — надіюсь.