Убік
- Автор: Дик Филип Киндред
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Komubook
- ISBN: 978-617-7438-08-2
- Переводчик: Ірина Гаврилюк
- Жанр: Научная фантастика
Электронная книга - «Убік». Краткое содержание книги:
Він знову звернувся до місіс Фрик:
— Зазначте, що ми можемо звільнити цю Джейн Доу без попередження, грошової допомоги чи будь-яких Інших компенсацій. Також вона не може претендувати на внески до пенсійного фонду за рахунок компанії
і а лікарняні виплати впродовж перших дев’яноста днів.
Потім він заговорив до Пет:
— Стартова заробітна плата завжди складає чотириста поскредів на місяць, що передбачає двадцять робочих годин на тиждень. І вам доведеться вступити до профспілки. Профспілки робітників гірської, металообробної та сталеливарної промисловості. Саме до них записали всіх службовців організацій запобігання паранормальним втручанням три роки тому. Це від мене не залежить.
— Я отримую більше, наглядаючи за відеофонними реле у кібуці Топіки, — мовила Пет. — Ваш скаут, містер Ешвуд, сказав...
— Наші скаути брешуть,— перебив Ранситер.— До того ж юридично ми не відповідаємо за те, що вони говорять. Як і будь-яка інша організація запобігання.
Двері офісу відчинилися і місіс Фрик несміливо увійшла, несучи роздруковану угоду.
— Дякую, місіс Фрик, — сказав Ранситер, беручи папери. — У мене двадцятирічна дружина у мораторіумі, — звернувся він до Джо і Пет. — Дуже вродлива жінка. Під час нашої розмови, її раптом витісняє якийсь дивакуватий хлопчисько на ім’я Джорі. І тоді я розмовляю з ним, а не з нею. Елла заморожена у стані напівжиття, і вона згасає. А мені доводиться весь день дивитися на цю стару каргу — мою секретарку.
Він поглянув на Пет, її чорне, густе волосся та чуттєвий рот. Ранситер відчув, як у ньому пробуджується якийсь нещасливий потяг, туманне і марне бажання, що нікуди не веде, а лише повертається до нього порожнечею, ніби окреслюючи геометрично досконале коло.
— Я підпишу, — сказала Пет і потягнулася за ручкою.
Розділ 5
— Не можу танцювати твіст, Гелен, у мене розлад шлунку.
— Я приготую тобі «Убік»!
«Убік» миттю поверне вас у вир подій. За умов дотримання інструкції, «Убік» швидко знімає головний біль та біль у шлунку. Пам’ятайте: приготування «Убіка» займає лише кілька секунд. Уникайте тривалого вживання.
Впродовж довгих днів вимушеної, неприродної бездіяльності антителепат Тіппі Джексон регулярно спала до полудня. Електрод, вживлений у її мозок, постійно стимулював сон у фазі НШРО — надзвичайно швидкого руху очей, тож, загорнувшись у перкалеві простирадла, вона не нудьгувала.
Зараз у своєму штучно викликаному сні вона бачила міфічного співробітника Голліса, наділеного надзвичайними псіонічними здібностями. Всі інші інерціали у Сонячній системі або склали перед ним зброю, або ж були переплавлені на смалець. Оскільки нікого більше не лишилося, саме перед нею постало завдання нейтралізувати поле, генероване цією надприродною істотою.
— Я не можу бути собою, допоки ти поряд, — заявив її хмароподібний суперник. На його обличчі з’явився дикий, повний ненависті вираз, який робив його схожим на психотичну білку.
— Можливо, твоєму визначенню власної самосисте-ми бракує автентичних меж, — відповіла Тіппі уві сні. — Ти звів нестійку структуру особистості на несвідомих факторах, які не можеш контролювати. Саме тому ти сприймаєш мене як загрозу.
— Хіба ти не працюєш на організацію запобігання? — запитав телепат Голліса, нервово роззираючись.
— Якщо в тебе й справді такий колосальний талант, як ти стверджуєш, — відповіла Тіппі, — міг би й прочитати це у моїх думках.
— Я більше не можу читати думки, — сказав телепат. — Мій талант щез. І Іоговори з моїм братом Біллом. Білле, поспілкуйся з цією пані. Вона тобі подобається?
Білл, який виглядом нагадував свого брата-телепата, відповів:
— Мені вона до душі, адже я — ясновидець, і ця пані не зможе мене нейтралізувати.
Він зачовгав ногами й вишкірився, показуючи великі тьмяні зуби з тупими, мов у лопати, краями.
— «Невдатна скривдила мене природа — ні постаті, ні вроди я не маю...» — він замовк, морщачи чоло. — Як там далі, Метт? — запитав він у брата.
— «...потвора недороблена, у світ цей дочасно кинута напівлюдина», — сказав білкоподібний телепат Метт, задумливо шкрябаючи своє хутро.
— О так,— кивнув ясновидець Білл,— пам'ятаю. «Такий бридкий, кульгавий, що й собаки на мене брешуть, як до них наближусь». Це з «Річарда III»,— пояснив він Тіппі. Обидва брати вищирилися. Навіть їхні різці були тупими. Так, наче вони споживали лише сирі зерна.