Світова гібридна війна: український фронт
- Автор: Горбулин Владимир Павлович
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-7760-8
- Жанр: Политика
Электронная книга - «Світова гібридна війна: український фронт». Краткое содержание книги:
Сутність гібридної війни розглянуто у контексті системної кризи світової безпеки, а її феномен – як новітній вид глобального протистояння. Детально розглянуто причини та передумови російської агресії проти України, її стратегічні цілі, а також особливості ведення гібридної війни у різних вимірах: воєнному, політичному, економічному,соціальному, гуманітарному, інформаційному. Аналізуються локальні успіхи нашої держави у протидії ворожим планам РФ за окремими напрямами. Зроблено загальний висновок про доведення Україною своєї спроможності як держави, що відстоює свій суверенітет у боротьбі з агресором. Розглянуті питання реформування міжнародних безпекових інститутів та пошуку балансу сил у новій, гібридній реальності.
Розраховано на політиків, політичних аналітиків, державних службовців вищої ланки, науковців у сфері безпекознавства. Результати дослідження зацікавлять освітян, представників громадянського суспільства, а також національно свідомих громадян.
Окремо слід сказати про масштабні втрати України у промислово-інноваційній та науковій сферах, зумовлені російською агресією.
Внаслідок анексії Криму Російською Федерацією Україна втратила контроль над підприємствами високотехнологічного сектору суднобудування, зокрема ФСК «Море» та заводом «Фіолент», які включені до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для національної безпеки України.
Ведення воєнних дій на Донбасі спричинило зупинку низки виробництв, що забезпечували значну частину внутрішнього виробництва інноваційної продукції. Так, частка Донецької та Луганської областей у загальному обсязі реалізації інноваційної продукції в Україні у 2015 р. становила відповідно 1,7 та 0,2 %, тоді як у 2013 р. — 3 та 2,1 %.
Майже третину (27,0 %) промислового потенціалу Донецької та Луганської областей вивезено до Російської Федерації[4]. Зафіксовано демонтаж і вивезення устаткування з підприємств Донбасу, що виробляли високотехнологічну продукцію авіаційної, аерокосмічної, ракетобудівної промисловості, радіоелектроніки та ВПК.
Викликом для економіки України на початку гібридної війни стала зупинка коопераційних відносин з РФ у сфері інновацій та науки. Йдеться насамперед про українсько-російське співробітництво у машинобудівній, ракетно-космічній та авіаційній галузі, у сфері ВПК. Традиційно в РФ спрямовувалося 20—25 % обсягу українського збройного експорту. Із денонсацією Україною низки договорів щодо військово-технічного співробітництва (ВТС) із РФ припинилася співпраця у сферах підтримання стану російських міжконтинентальних балістичних ракет, розроблення та виробництва нових літаків, поставки українських двигунів для російських вертольотів тощо.
Воєнні дії на Донбасі також завдали суттєвих втрат українській науці. Частина наукових установ залишилася на тимчасово непідконтрольній Україні території, частина їхніх будівель зруйнована чи пошкоджена, лише 10 наукових установ евакуйовано, до країн близького та далекого зарубіжжя емігрували майже 12 тис. науковців та викладачів ВНЗ. Водночас через втрату спеціалізованого технологічного обладнання значно скоротилися можливості для проведення експериментальних досліджень. До цього слід додати, що в анексованому Росією Криму залишилося близько 100 наукових установ, які здійснювали унікальні фундаментальні дослідження у сфері морських наук і технологій.
13.2. Пожвавлення реального сектору
Втягнення України у тривале й виснажливе протистояння у гібридній війні вже обернулося масштабними втратами для реального сектору економіки. До інструментарію, який використовується Російською Федерацією, належать цілеспрямована руйнація промислових об’єктів та інфраструктури на сході України, закриття ринку для українських виробників, блокування транзиту до третіх країн тощо.
У результаті руйнування низки об’єктів на окупованих територіях Донбасу та АР Крим втрачено суттєву частину виробничого потенціалу та інфраструктури країни. Йдеться, зокрема, про стратегічні активи у базових галузях — металургійній, вугільній промисловості, хімічному комплексі, що формують каркас української економіки.
Усвідомлення незворотності втрат стимулювало поступове налагодження інвестиційно-виробничого співробітництва українських компаній з іноземними щодо створення нових виробництв у перспективних галузях. Так, розпочато співробітництво щодо розміщення українських виробничих потужностей літакобудування у Саудівській Аравії, створення на території України нових потужностей з виробництва провідників Японією, перенесення німецькою компанією в Україну виробництва кабелів тощо.
В аграрному секторі економіки скорочення посівних площ негативно вплинуло на загальнодержавні обсяги збору сільськогосподарських культур. На окупованих територіях Донбасу та в АР Крим втрачено контроль за дотриманням землекористувачами вимог щодо охорони та раціонального використання земель, що погіршує екологію агроландшафтів. Крім того, активні бойові дії згубно вплинули на стан сільськогосподарських угідь, що в майбутньому потребуватиме виділення суттєвих коштів на їх рекультивацію з метою повернення до активного сільськогосподарського обробітку.