Світова гібридна війна: український фронт
- Автор: Горбулин Владимир Павлович
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-7760-8
- Жанр: Политика
Электронная книга - «Світова гібридна війна: український фронт». Краткое содержание книги:
Сутність гібридної війни розглянуто у контексті системної кризи світової безпеки, а її феномен – як новітній вид глобального протистояння. Детально розглянуто причини та передумови російської агресії проти України, її стратегічні цілі, а також особливості ведення гібридної війни у різних вимірах: воєнному, політичному, економічному,соціальному, гуманітарному, інформаційному. Аналізуються локальні успіхи нашої держави у протидії ворожим планам РФ за окремими напрямами. Зроблено загальний висновок про доведення Україною своєї спроможності як держави, що відстоює свій суверенітет у боротьбі з агресором. Розглянуті питання реформування міжнародних безпекових інститутів та пошуку балансу сил у новій, гібридній реальності.
Розраховано на політиків, політичних аналітиків, державних службовців вищої ланки, науковців у сфері безпекознавства. Результати дослідження зацікавлять освітян, представників громадянського суспільства, а також національно свідомих громадян.
4. Зміцнення міжнародного економічного співробітництва, яке набуло інституційної формалізації. Україна помітно активізувала фінансово-економічне співробітництво на позаросійському векторі. Так, із 1 січня 2016 р. запрацювала Угода про Зону вільної торгівлі з ЄС. З 18 травня 2016 р. Україна приєдналась до Угоди про державні закупівлі СОТ (Agreement on Government Procurement, GPA)[2]. Було погоджено програму співробітництва з МВФ, згідно з якою започатковано чотирирічну програму обсягом 17,5 млрд дол. США[3]. Підписано низку угод про фінансове співробітництво з міжнародними фінансовими організаціями та урядами ряду країн. Ці заходи дали позитивний сигнал міжнародним інституціям та господарюючим суб’єктам, які в умовах підвищення воєнних ризиків не згортали економічного співробітництва з Україною.
Водночас гібридна агресія РФ спричинила важкі втрати для економічної безпеки, насамперед наростивши бар’єри для економічного відновлення та зростання. Протягом 2014—2016 рр. українська економіка мобілізовувала ресурси для пріоритетного забезпечення оборонних потреб, компенсації економічного потенціалу, втраченого внаслідок анексії Криму та збройної агресії на Донбасі, руйнування внутрішніх виробничих зв’язків, збільшення соціального навантаження на основні державні фонди через необхідність фінансувати потреби внутрішньо переміщених осіб, реабілітацію військовослужбовців та постраждалих у зоні АТО. Долаючи екзистенційні виклики, Україна об’єктивно відчувала складності у забезпеченні економічного зростання та утриманні стандартів життя громадян.
Серед найбільш відчутних втрат, наслідки яких не подолані й донині, слід відзначити такі.
1. Втрата експортного потенціалу, що має вияв у згортанні зовнішніх ринків, передусім російських, для українських товарів.
Через втрату значної частини промислово-виробничого комплексу, що опинилась під окупацією на Донбасі, значні перебої з постачанням сировини, а також розбалансування цінових параметрів собівартості продукції, склалася критична ситуація у низці галузей, насамперед у хімічній промисловості: вона у 2015 р. недорахувалася 30,8 % експортної виручки. Традиційний локомотив вітчизняного експорту — металургія, скоротивши частку в експорті з 41,3 % у 2008 р. до 24,8 % у 2015 р., втратила за цей період 66,0 % експортної виручки. Лише в 2015 р. експорт металопродукції скоротився на 37,9 % — до 9,5 млрд. дол. США.
Значних втрат зазнають вітчизняні машинобудівники, для яких ринок РФ практично закрився. Поставки їхньої продукції на експорт скоротились у 2015 р. на 35,2 %, а частка в сукупному експорті знизилася до 12,5 %.
2. Втрата позицій національних виробників на окремих сегментах внутрішнього товарного ринку (машинобудування, нафтопереробки, фармацевтичної та хімічної продукції), що в умовах гібридної агресії є одним із найбільш небезпечних чинників розвитку. Найвищий рівень присутності імпортерів на внутрішньому ринку України спостерігається у сегментах товарів з високим рівнем доданої вартості, насамперед машинобудуванні, де попит на 95,3 % забезпечується імпортерами, зокрема на 12,1 % — російськими.
Внутрішній попит на товари хімічної промисловості вітчизняні виробники забезпечують лише на 38,2 %. При цьому відповідна частка російських імпортерів є найбільшою і становить 12,9 %.
Вітчизняні фармацевтика та нафтопереробна промисловість, навіть у разі застосування практично всіх доступних потужностей, здатні забезпечувати внутрішній попит лише на 35—40 %.
Небезпечним є те, що в Україні просто не існує конкурентних інструментів (виробничих і технологічних), аби протистояти імпортерам за більшістю позицій товарної номенклатури. Підвищення військових та політичних ризиків унаслідок агресивних дій РФ на Донбасі стримує розвиток вітчизняного виробництва.
Ці втрати суттєво впливають на стан економічної та національної безпеки України, а їх нівелювання вимагає системних контрзаходів. Сьогодні економічними інструментами гібридної війни з боку Росії залишаються торговельний примус, шантаж товарами критичного імпорту, ембарго по окремих групах товарів тощо. Протидія наслідкам гібридної агресії в економічній сфері має ґрунтуватися на всеохоплюючому зниженні економічної залежності національної економіки від російського ринку, вирівнюванні макроекономічних дисбалансів та подальшій реструктуризації міжнародного економічного співробітництва, поліпшенні бізнес-клімату, залученні інвестицій та створенні нових робочих місць в Україні.