Первісна. У вирі пророцтв
- Автор: Авраменко Олег Евгеньевич
- Серия: Сага про Первісну #2
- Язык: украинский
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Первісна. У вирі пророцтв». Краткое содержание книги:
Тим часом Шимас аб Нейван і Ріана вер Шонаґ, послухавшись поради диннеші, прямують на Ініс на н-Драйґ. Що їх чекає на цьому далекому острові, де тисячу років тому помер останній у світі дракон? Яке нове знання вони там здобудуть? І як це пов’язано з Ейрін та її Первісною Іскрою? А пов’язано ж напевно…
— Дешине, підійди, — урочисто мовив Фейлан.
Молодий чаклун, аспірант із Кованхара, підступив до нього і вклякнув навколішки, молитовно склавши на грудях руки.
— Я, Дешин аб Едан, нікчемний слуга Темного Володаря Ан Нувіну, засвідчую, що мій попередній темний майстер звільнив мене від присяги. Відтак прошу вас, темний майстре, прийняти мене до вашого кола і присягаю коритися вам у всьому, виконувати всі ваші накази та розпорядження, самовіддано служити під вашою орудою нашому великому Володарю, господареві Смерті та Пітьми.
— Я приймаю тебе до нашого кола, — відповів Фейлан, поклавши долоню йому на маківку. — Тепер ти один із нас, пов’язаний з нашим колом через мене, і лише моя смерть або моя власна воля може звільнити тебе від цього зв’язку.
— Хай буде так! — урочисто проказали чаклуни в чорному.
Нейл аб Ільсвин узяв з круглого столу посеред кімнати одну з двох мантій і надяг її на Дешина. Той підвівся, накинув на голову каптур, низько вклонився Фейланові, а потім решті своїх нових товаришів по темному колу, і приєднався до їхнього гурту.
Серед простих людей та звичайних чаклунів побутувала думка, що чорні неодмінно влаштовують свої обряди о нічній порі, але це була дурниця. Певна річ, навернення на службу Ан Нувінові відбувалося переважно вночі, бо більшість неофітів отримували владу над Темною Енерґією вві сні. А решта церемоній не мали жодної прив’язки до часу і могли проводитися коли завгодно. Фейлан, попри своє служіння Темряві, віддавав перевагу денній порі.
Далі присягнув сорокарічний Адерин аб Ронан з Тір на х-Ейдалу. Фейлан витримав за нього справжню битву з його попереднім темним майстром, який навідсіч відмовлявся відпускати такого цінного підлеглого. Зрештою довелось апелювати до демонів, які вві сні приструнчили впертюха, і на ранок він поступився.
Семеро чаклунів у чорних мантіях поставали довкруг стола і взялися за руки.
— Темне коло замкнулося! — виголосив Фейлан. — Славімо Темного Володаря, браття! Славімо сімох темних янголів, сімох дорхші, що повстали разом з ним проти тиранії Кейґанту!
— Славімо! Славімо! Славімо! — вигукнули його підлеглі.
Вони повсідались, і Фейлан, уже суто діловим тоном, без найменшої урочистості, заговорив:
— Нашим завданням залишається Первісна Іскра. Ми вже двічі підвели Володаря, але він, у безмежній милості своїй, зглянувся на нас і вирішив дати нам ще один шанс. Наш покійний колеґа Кіннан припустився фатальної помилки, коли після невдачі на Іхелдиройдському тракті й далі намагався захопити відьму Ейрін вер Ґледіс живою. — Фейлан перехопив швидкий погляд Нейла аб Ільсвина. Їм обом було добре відомо, що на цьому наполягав Ан Нувін, а Кіннан аб Мадоґ лише виконував його вказівки. Але ж не стануть вони звинувачувати в прорахунку самого Володаря… — Тепер ми діятимемо інакше. Наше завдання чітко розділимо на два етапи: перший полягатиме в убивстві Ейрін вер Ґледіс, а до другого належатиме пошук і викрадення наступного носія Первісної. В ідеалі бажано знайти її раніше за відьом і захопити ще в материнській утробі. Проте не будемо забігати наперед, зосередьмося на першому етапі. На жаль, ми більше не маємо аґента на Тір Мінегані. Колеґа Падерай… тобто, Ґлиніш вер Лейфар, блискуче впоравшись зі своєю частиною роботи, мусила втекти з відьомського острова і зараз отримала нове завдання, ніяк не пов’язане з нашим. На моє тверде переконання, спроба заслати на Тір Мінеган когось іншого, безперспективна. Відтепер кожен чужинець, тим більше чаклун, привертатиме до себе пильну увагу відьом і всіх тамтешніх чаклунок. Отож нам годі й сподіватися на те, що він зможе підібратись до Ейрін вер Ґледіс. Інша річ, коли вона закінчить навчання й покине Тір Мінеган. На Абраді їй уже не вдасться цілком ізолювати себе від усіх сторонніх.
— Але цього ще дуже довго чекати, — зауважив Шанві аб Бардир, літній чаклун із Ґулад Хамрайґу. — Вона ж лише розпочала навчання.
— Проте вміє вже багато, — озвався Нейл аб Ільсвин. — Її Первісна Іскра запозичила великий обсяг знань у відьми Ґвенет вер Меган.
— Атож, це всім відомо. Та чи досить цих знань для складання іспитів?
— За твердженням колеґи Ґлиніш, цілком досить, — сказав Фейлан. — Принаймні, так вважає Івін вер Шінед, наставниця та кураторка Ейрін вер Ґледіс.
— А що думають найстарші відьми? — запитав Шанві.
— Їхня думка не має значення. Якщо Ейрін вер Ґледіс вимагатиме іспитів, вони не зможуть їй відмовити. А наша задача — посприяти тому, щоб вона якнайшвидше захотіла стати повноправною сестрою.