Пожежник

Пожежнику, з іншого боку, план сподобався. Ну звісно ж. Йому випала чільна роль. Гарпер усе намагалася зменшити кількість літер, а він тільки й знав, що додавати їх.

— Ех, аби ж вистачило часу вирити тунель, — замріяно промовив Пожежник.

— Куди?

— Та байдуже. Що ж то за втеча з тюрми без тунелю? Моєму внутрішньому романісту кортить, щоб був таємний хід, схований за фальшивою стіною, чи, може, за плакатом відомої кінозірки, або хай би вже в шафі для одягу. Назвали б тоді свій план «Операція „Нарнія“»! От тільки не смій казати, що ти б не зацінила.

— Я б не зацінила, якби ти став романістом. Тоді б довелося тобі півпики роздерти. Принаймні саме це сталося з останнім аматором-писакою, який перегородив мені шлях.

Джон збовтав рештки бананового пійла в паперовому горнятку, а тоді випив усе одним махом.

— Я вже й забув про літературні потуги твого колишнього.

— Часом мені здається, що кожен чоловік мріє стати письменником. Їм усім так і кортить створити світ, у якому житиме вигадана досконала жінка. Така, щоб виконувала кожну примху й роздягалася на раз. І лють можна вгамувати, нафантазувавши собі кілька сцен зґвалтування. Щоб врятувати її, можна послати свою вигадану іпостась, білого лицаря... чи, наприклад, пожежника! Когось достатньо сильного і могутнього. А от реальні жінки збіса нудні, бо ж мають власні зацікавлення і вперто не хочуть жити за цим шаблоном, — Гарпер умить спохмурніла. Їй подумалося, що для Джейкоба вона ніколи не була ані другом, ані дружиною, ані коханкою, а лише предметом, сировиною. Ті письменники — такі ж паразити, як і сама спора.