Одинадцяте Правило Чарівника, або Сповідниця
- Автор: Гудкайнд Терри
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Електронна книга "КОМПАС"
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Одинадцяте Правило Чарівника, або Сповідниця». Краткое содержание книги:
Річард теж розуміє, що не зможе цьому запобігти, тому відчуває свою провину. Він поодинці повинен нести гріх, в якому не зважився б зізнатися навіть єдиній людині, яку любив… І яку втратив.
Приєднуйтесь до Річарда і Келен в заключному романі про одну з найдивовижніших і незабутніх пригод, коли-небудь описаних. Вона почалася з першого правила, а закінчиться правилом правил, неписаним правилом, правилом, негласним з давніх часів.
З новим сходом сонця, світ зміниться назавжди…
Все ще стоячи на колінах, Річард побачив у віддаленій темряві, як якась кістлява жінка пробирається до нього через повалених солдатів. Вона рухалася, як стерв'ятник, що вишукує поранену здобич. Її пошарпаний вид змусив Річарда підозрювати, що вона була однією з Сестер Джегана.
Не в силах виносити дзвенячу біль в голові, Річард теж повалився обличчям вниз. Гаряча біль спалахнула в кожному нерві його тіла. Маленькі хмарки пилу піднімалися в нічне повітря з кожним його важким видихом.
Він не міг поворухнути ногами. Річард напружився зі всієї сили, намагаючись встати, але він просто не зміг змусити своє тіло коритися. Найбільшим зусиллям, на яке він тільки був здатний, він, нарешті, зміг трохи змістити голову.
Лежачи на животі, він відчайдушно намагався встати хоча б на коліна, але просто не міг. Він подивився через поле битви, засіяне тілами, на Келен. Навіть відчуваючи очевидну біль, вона озиралася назад на нього, турбуючись про те, що з ним трапилося.
Сестра була все ще на деякій відстані, але Річард знав, що час, щоб щось зробити, закінчується.
— Самуель! — Заволав Річард.
Самуель, який намагався тягнути Келен за руку, зупинився на своєму шляху і озирнувся назад на Річарда, його золоті очі моргнули. Річард не міг допомогти Келен. По крайній мірі, не тим чином, яким він хотів допомогти їй.
— Самуель! Ти ідіот! Скористайся мечем і розколи нашийник на її шиї!
Самуель, однією рукою тримаючи Келен за руку, іншою рукою вийняв меч, яким він так пристрасно бажав володіти, і, насупившись, глянув на нього.
Річард спостерігав, як крізь темряву Сестра наближалася все ближче і ближче. Він пригадав, як колись, коли його вели в Палац Пророків, він скористався Мечем Істини, щоб розколоти залізний нашийник навколо шиї Дю Шайю.
А ще йому згадалося, як, перебуваючи в Тамаранзі з Келен, він використовував меч, щоб розрубати тюремні грати. Він знав, що Меч Істини може прорізати сталь.
Після того випадку, коли його спіймали Сестри, йому також довелося дізнатися, що існує такий ошийник, позбутися якого меч не поможе, це — Рада-Хань. Він щільно змикався і міцно тримався силою власного Дару жертви.
Це не була якась особлива сталь, яку не міг взяти меч, а, як підозрював Річард, стримуюча міць самої магії. Рада-Хань, використовуваний за призначенням, ставав в деякому розумінні частиною тієї людини, на яку він був одягнений. З цієї причини він знав, що меч не зможе розрубати нашийник Ніккі.
Але нашийник навколо шиї Келен був іншим. Її власний дар не був тим, що утримував його на її шиї. Він був просто замкнений навколо її шиї і використовувався, щоб управляти нею.
Річард також підозрював, що Сікс, можливо, надала трохи додаткової допомоги Самюелю. Звичайно ж, зовсім не його гострий розум завів його так далеко.
Будь-яка додаткова здатність, якою вона його наділила, теж могла б у цьому допомогти. Річард не був упевнений, що це спрацює, але він точно знав, що для Келен це був єдиний шанс. Він повинен був змусити Самюеля хоча б спробувати.
— Швидше! — Закричав Річард. — Просунь лезо під нашийник і потягни! Швидше!
Самуель на мить підозріло насупився. Він подивився вниз на агонію Келен, потім припав на одне коліно і поспішно просунув меч під нашийник.
Деякі з солдатів на землі, схоже, починали приходити в себе. Вони стогнали, обхопивши голови руками.
Самуель зі всієї сили потягнув Меч Істини. Ніч наповнилася дзвоном розрізуваної сталі. Келен, звільнена від нашийника, полегшено розслабилася.
Поки вона лежала на землі важко дихаючи, поправляючись від суворого випробування, Самуель підбіг до великого бойового коня, який належав командеру Карго. Він дотягнувся кінської шиї і зловив поводи. Потім він підвів коня ближче і просунув свою руку під руку Келен.
Келен обмякнувши лежала на землі, все ще вражена болем від нашийника, але вона вже починала ворушити ногами, пробуючи встати. За допомогою Самюеля, тягнучого її за руку, вона, нарешті, змогла спертися на ноги.
Річард, все ще не в силах піднятися самостійно, глянув у бік і побачив, як Сестра, прикриваючись подертою шаллю, переступала через повержених чоловіків, наближаючись все ближче.
Келен стояла ще нестійко, але оговталася вже достатньо, щоб нагнутися і підняти меч. Вона мала намір прийти на допомогу Річарду.
Річард не міг цього дозволити.
— Біжи! — Закричав він їй. — Біжи! Ти нічого не зможеш зробити тут! Іди, поки ще можеш!
Самуель вставив чобіт в стремено і підійнявся в сідло.