Одинадцяте Правило Чарівника, або Сповідниця

Охоронець, помітивши, що сталося, рушив на Річарда. Ніккі стрімко підскочила і полоснула лезом свого ножа поперек його горла. Обличчя людини покрила маска повного подиву, коли він затиснув зяючу рану, опустившись спершу на одне коліно, щоб потім впасти лицем додолу.

За мить вони опинилися в самому епіцентрі шаленіючої битви. З таким числом досвідчених солдатів, що наступали на нього, Річард не зміг би довго протриматися. Він різав імператорську охорону з подвоєною силою.

Хвилюючись, що занадто багато накинулися на нього, Келен не могла дозволити йому боротися самотужки. До того ж у неї була перевага — вона була невидимою. Вона могла пересуватися серед чоловіків, що нападали на Річарда і наносити свої разючі удари.

Чоловіки, прагнучи напасти на Річарда наривалися на її лезо, разяче з темряви. Розділивши цю роботу між собою, вони вдвох вирізали охорону.

Ніккі теж негайно підключилася до нападу. Кожен з них трьох мав тільки одну мету — пробити дорогу з самого центру імператорських охоронців.

— Нам потрібно дістатися до насипу! — Крикнула Ніккі Річарду.

Він витягнув назад свій меч з людини, що вже падала повз нього і насупившись, глянув на Ніккі.

— Насипу? Ти впевнена?

— Так!

Річард не сперечався. Він змінив напрямок битви, і, прикриваючи Джилліан, почав прорубувати дорогу крізь нескінченну масу громил, засвідчуючи, що жоден з них не зможе зачепити її.

Поки вони завдавали удари і прокладали собі шлях, Келен зрозуміла, що вона повинна робити таку Річарду, щоб у нього був необхідний простір. Більшість чоловіків підбиралися до нього ззаду.

Жоден не міг бачити Келен, і тому вона вирішила відтягнути Джилліан за Річарда з тією метою, щоб охоронці не змогли схопити і скористатися нею, як щитом, щоб захопити Річарда. Келен була більш пристосована, щоб захистити її, ніж Ніккі.

Келен намагалася захистити Джилліан, поряд з тим, що вона прикривала і спину Ніккі, накидаючись на чоловіків, які не звертали ніякої уваги на неї.

Коли один з чоловіків позаду замахнувся мечем на Джилліан, хтось ззаду проткнув його наскрізь.

Коли чоловік впав замертво, Келен побачила усміхнене обличчя людини з самими, що не на є дивними золотими очима.

— Я тут, щоб допомогти тобі, чарівна леді.

Навіть в непроглядній темряві меч людини світився.

Він був одягнений, як солдат Ордена, але він не був одним з них. Оскільки Джилліан сперлася об Келен, коли інша людина замахнулася на неї мечем, людина із золотими очима крутанулася, і косим ударом навідліг потрапила в голову нападника.

Коли світлий меч вдарив, голова охоронця розлетілася на шматки кісток і мізків. Келен здивовано моргнула.

Річард помітив, що сталося і стрімко наблизився. Незнайомець, раптово розгнівавшись, направив світлий меч прямо в Річарда.