Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів
- Автор: Біленчук Петро Дмитрович, Семаков Геннадій Семенович
- Год: 2007
- Язык: украинский
- Год: МАУП
- ISBN: 966-608-683-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих закладів освіти, науковців, працівників правоохоронних органів і правозахисних організацій.
Що стосується дітей, то вони, на жаль, зовсім беззахисні, а тому є легкою здобиччю для торговців і посередників у торгівлі людьми. Крім того, чинне законодавство дуже недосконале, отже, питання про захист прав та інтересів дітей і досі залишається відкритим.
Існують і загальні причини торгівлі людьми:
• недостатнє інформування населення через засоби масової інформації про те, що насправді відбувається з людьми, які їдуть працювати за кордон. Особливо це стосується малих міст і районних центрів, внаслідок чого саме їхні жителі найчастіше стають жертвами неправдивих і фальшивих оголошень стосовно працевлаштування за кордоном;
• інтернаціоналізація тіньової економіки;
• прозорість кордонів;
• недостатня врегульованість законодавчої бази, що не дає змоги вирішувати такі питання;
• недостатня контрольованість діяльності туристичних фірм і допуск їх до оформлення виїзних документів;
• недосконалість зразка анкети для отримання закордонного паспорта, в якій не зазначається країна та мета виїзду;
• “сексоманія”, на яку хворіють усі столиці та великі міста Східної, Центральної та Західної Європи, йдеться про Афіни, Берлін, Будапешт, Відень, Гамбург, Москву, Прагу, Ригу, Київ, Цюріх. З огляду на те, що Україна славиться гарними жінками, недивно, що вона стала постачальником найдорожчого та якісного “товару” для зайняття проституцією.
Торговці людьми використовують різні шляхи та засоби для втягнення в свій бізнес українських громадян. Розглянемо їх докладніше.
1. Трудові угоди складають у такий спосіб, що умови найму і характер професії, а також обов’язки роботодавця сформульовано дуже розпливчасто, в результаті чого громадяни України отримують роботу, яка їх не влаштовує, обмежує їхні права, але при цьому умови угоди формально не порушено.
2. Організовують так звані шлюбні агентства, діяльність яких не підлягає перевірці та ліцензуванню. За допомогою “свах” укладають угоди з українськими дівчатами про шлюб із заможними іноземцями, проте насправді продають їх у рабство. Мають місце випадки, коли наречений пропонує своїй майбутній дружині здійснити обряд вінчання за кордоном (найчастіше в Константинополі — колишньому центрі християнства), сам займається оформленням усіх необхідних документів. А коли щаслива наречена виїжджає з “коханим” за межі України, то потрапляє в пастку: не маючи документів і грошей, наречена перетворюється на “товар”, який продають заздалегідь знайденому покупцеві. “Наречений” отримує кругленьку суму і через якийсь час починає шукати нову жертву.
3. Надсилають запрошення дівчатам на “кастинг-перегляд” з наданням короткострокових віз. Коли віза закінчується, то через відсутність грошей дівчата не мають можливості повернутися додому.
4. Так звані діячі мистецтва, що пов’язані з торговцями людьми, пропонують зарубіжні гастролі театрально-концертним групам, ансамблям і хоровим колективам, допомагають в оформленні виїзних документів, а потім за допомогою фізичного та психічного впливу змушують їх займатися незаконною діяльністю та виставляють на продаж.
5. Студентам пропонують короткострокову роботу за кордоном з оплатою праці, проживанням у сім’ї, з наданням можливості поглибленого вивчення мови. Як правило, студенти потрапляють у такі умови праці, за яких виконати встановлені норми, найчастіше у сільському господарстві, неможливо. В результаті вони не отримують обіцяних грошей і потрапляють у боргову кабалу, оскільки не відпрацьовують витрачених коштів на їхнє проживання та харчування. Виїхати з країни можна лише за умови виплати боргу або з порожніми кишенями.
6. Торговці дітьми застосовують такий спосіб, як запрошення хворих дітей до санаторіїв і лікувальних закладів для їх оздоровлення. Також запрошують школярів до дитячих будинків відпочинку і таборів у Франції, Болгарії, Туреччині та на Кіпрі. Багато хто з тих дітей, які прийняли ці пропозиції, до України не повернулися. Їх використовують як донорів для трансплантації органів, залучають до злочинної діяльності, використовують у секс-індустрії і порнобізнесі.
7. Українських чоловіків вербують на сезонні роботи до Чехії, Сербії, Хорватії, Польщі та інших країн. За межами України в них відбирають особисті документи, після чого продають замовникам як рабів. Останні використовують рабів для збирання врожаю, виснажливої праці на промислових підприємствах, у будівництві та готують їх як бойовиків для участі у збройних конфліктах. Тих, кого використовують для роботи на промислових підприємствах і в сільському господарстві, по закінченні одного-двох років через повне виснаження та непридатність для подальшої праці знищують фізично, аби запобігти викриттю каналів постачання “живого товару”.