Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
Кім - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Кім

Электронная книга - «Кім». Краткое содержание книги:

Роман Ред’ярда Кіплінґа «Кім» вважається вершиною його творчого доробку. Загадкова і незбагненна Індія, яка постає на сторінках роману вибуховою сумішшю культур, народів та віросповідань, захоплює читача своєю красою і потворністю, а головний герой — хлопчак Кім — проводить читача у найпотаємніші її закамарки. З’явившись на межі 19 та 20 століть, «Кім» започаткував цілий жанр «шпигунського роману». Відтак читач, разом із Кімом, може сам стати учасником потаємної і непримиренної боротьби британських та російських спецслужб за вплив у Азії — частини Великої Гри.
Не даремно «Гра Кіма», яку читач може знайти на форзаці книжки, здавна була частиною вишколу скаутів по всьому світі, у тому числі й українських пластунів.
1 ... 14 15 16 17 18 19 20 21 22 ... 130
Перейти на страницу:

Однак він сказав це не дуже голосно.

Лама зітхнув і заглибився у себе. Він здавався темною безформною масою. Коли серед загальної розмови наступали паузи, чулося низьке монотонне гудіння: «Ом Мані Падме Хум! Ом Мані Падме Ом![42]» — і стукіт дерев’яних чоток.

— Це стомлює мене, — сказав він нарешті. — Швидкість і стукіт стомлюють мене. Крім того, мій чело, чи не пропустили ми нашу Річку?

— Тихенько, тихенько, — говорив Кім, — хіба Річка не поблизу Бенареса? А ми ще далеко від цього місця.

— Але якщо наш Владика був на Півночі, так, може, це одна з тих річок, через які ми переїжджали?

— Я не знаю.

— Але ти був посланий мені, — був ти мені посланий, чи ні? За ті заслуги, які я надбав там, у Сач-дзені. Ти прийшов через гармати, дволикий… і подвійно вбраний.

— Мовчи. Тут не можна говорити про ці речі, — зашепотів Кім. — Один я був там. Подумай — і ти згадаєш. Тільки хлопчик… хлопчик-індус… біля великої зеленої гармати.

— Але хіба там не було англійця з білою бородою, святої людини серед священних зображень, який сам укріпив мою віру в Річку Стріли?

— Він… ми… пішли в Аджаб-Ґхер, в Лагорі, щоб там помолитися богам, — пояснив Кім оточуючим, які, не криючись, прислухалися до них. — І сагиб із Будинку Чудес говорив із ним, — так, це істинна правда, — як із братом. Він дуже свята людина, родом здалеку, з-за гір. Відпочинь! У належний час ми приїдемо до Амбали.

— Але моя Річка… Річка мого Зцілення?

— І тоді, якщо схочеш, ми пішки підемо шукати цю Річку. Так, щоб нічого не пропустити, жодного найменшенького струмочка на полях.

— Але в тебе свій власний пошук? — Лама випростав спину від задоволення, що так ясно все пам’ятає.

— Так, — підтвердив Кім, аби не сперечатися. Хлопчик був зовсім щасливий тим, що кудись їде, жує бетель і бачить нових людей у великому доброзичливому світі.

— Це був Бик, Червоний Бик, який прийде, щоб допомогти тобі й повести тебе… куди? Я забув. Червоний Бик на зеленому полі, чи не так?

— Ні, він нікуди мене не відведе, — сказав Кім. — То я просто казку тобі розказав.

— Що таке? — дружина хлібороба нахилилася вперед, і браслети на руках її збрязнули. — Або ви обоє сни бачите? Червоний Бик на зеленому полі, який понесе тебе на небо… так, чи що? Це було видіння? Хто-небудь це віщував? У нас у селі, за містом Джаландгаром, є червоний бик, і він пасеться, де хоче, на найзеленіших наших полях!

— Оце дай тільки жінці бабину казку, а ткачикові — листок і нитку — і вони понаплітають усяких чудес, — сказав сикх. — Усі святі люди бачать видіння, а їхні учні ходять слідом і теж навчаються такого.

— Адже це був Червоний Бик на зеленому полі? — повторив Лама. — Можливо, що в якомусь із колишніх життів своїх ти надбав заслугу, і Бик прийде, щоб винагородити тебе.

— Ні, ні… це мені просто казку розповіли… напевно, жартома. Але я буду шукати Бика навколо Амбали, а ти будеш шукати свою Річку і відпочинеш від стукоту поїзда.

— Можливо, Бик знає, що він посланий вказати шлях нам обом, — із дитячою надією промовив Лама. Потім він звернувся до присутніх, вказуючи на Кіма: — Він тільки вчора був посланий мені. Я думаю, що він не від світу цього.

— Бачила я багато жебраків і святих, але такого йогі з таким учнем іще не бачила, — похитала головою жінка.

Чоловік її легенько торкнув себе пальцем по лобі та всміхнувся. Але, коли Лама взявся за їжу, всі вони стали пропонувати йому найкраще, що у них було.

І нарешті, втомлені, сонні та запилюжені, мандрівники прибули на вокзал міста Амбала.

— Ми приїхали сюди у справах одного позову, — сказала дружина хлібороба Кіму. — Ми зупинимося у молодшого брата двоюрідної сестри мого чоловіка. На подвір’ї знайдеться місце для тебе і твого йогі. А що, він… він благословить мене?

— О, святий чоловіче! Жінка із золотим серцем хоче дати нам притулок на ніч. Ця південна країна — країна милосердя. Згадай, як нам допомагали з самого ранку.

Лама, благословляючи жінку, нахилив голову.

— Пускати в будинок молодшого брата моєї двоюрідної сестри всяких марнотратників… — почав чоловік, закидаючи на плече важку бамбукову палицю.

— Молодший брат твоєї двоюрідної сестри досі винен двоюрідному братові мого батька частину грошей, витрачених на весілля дочки, — різко сказала жінка. — Нехай він спише з цього боргу вартість їхнього прожитку. Йогі ж буде просити милостиню.

вернуться

42

«Ом Мані Падме Ом!» — монотонний переспів тибетських лам, у перекладі звучить як «коштовність на листку лотоса» — символ Будди.

1 ... 14 15 16 17 18 19 20 21 22 ... 130
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)