Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Юрінком Інтер
- ISBN: 978-966-667-329-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих юридичних навчальних закладів, практичних працівників Державної кримінально-виконавчої служби України та широкого загалу читачів, які цікавляться представленою проблематикою.
Диференціація виконання покарання і застосування засобів виправлення базується передусім на урахуванні виду покарання, яке відбувають засуджені, оскільки при виконанні таких видів покарань, як громадські роботи, обмеження чи позбавлення волі, до засуджених застосовуються різні правообмеження та заходи заохочення. З урахуванням особливостей кожного виду покарання Кримінально-виконавчий кодекс України визначає специфічний порядок та умови його виконання і застосування виховних заходів.
Індивідуалізація виконання покарань і застосування заходів виправлення базується на врахуванні таких перерахованих в законі ознак: характеру скоєного злочину, тобто чи є він насильницьким, корисним, чи направлений проти конкретного громадянина або суспільства в цілому, чи носить він антидержавний характер; ступеня тяжкості скоєного злочину тобто злочин невеликої чи середньої тяжкості, тяжкий чи особливо тяжкий (ст. 12 КК); особистості засудженого, тобто ступеня соціально-моральної зіпсованості, яка визначається тривалістю й інтенсивністю минулої кримінальної діяльності, рецидивом злочину; поведінкою засуджених, тобто ступенем виправлення з точки зору ставлення до праці, і дотримання встановленого порядку відбування покарання чи, навпаки, злісним порушенням установленого порядку відбування покарання (ст. 133 КВК).
Глава 2 ПРАВОВИЙ СТАТУС ЗАСУДЖЕНИХ
Стаття 7. Основи правового статусу засуджених
1. Держава поважає і охороняє права, свободи і законні інтереси засуджених, забезпечує необхідні умови для їх виправлення і ресоціалізації, соціальну і правову захищеність та їх особисту безпеку.
2. Засуджені користуються всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, визначених законами України та цим Кодексом і встановлених вироком суду.
3. Правовий статус засуджених іноземців і осіб без громадянства визначається законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
4. Правовий статус засуджених визначається законами України, а також цим Кодексом, виходячи із порядку і умов виконання та відбування конкретного виду покарання.
1. Правовий статус — це юридично закріплене становище особи в державі й суспільстві або сукупність прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб. Стосовно фізичних осіб у правовій доктрині вирізняється декілька видів правового статусу: а) загальний, або конституційний; б) спеціальний, або родовий; в) індивідуальний; г) статус іноземців, осіб без громадянства або з подвійним громадянством; д) галузевий та ін. Правовий статус засуджених являє собою різновид спеціального, який, своєю чергою, поділяється на правові статуси осіб, які відбувають різні види кримінальних покарань (засуджених до громадських робіт, арешту, обмеження чи позбавлення волі тощо).
У теорії кримінально-виконавчого права правовий статус засуджених розуміють як засновану на загальному статусі громадян України і закріплену в нормативно-правових актах різних галузей права сукупність їх прав, законних інтересів і обов’язків, що залежать від призначеного виду кримінального покарання й поведінки в період його відбування. Тобто до змісту правового статусу засуджених окремими елементами традиційно включають: а) суб’єктивні права, б) законні інтереси і в) обов’язки засуджених.
2. Правовий статус засуджених незалежно від виду призначеного покарання та його юридичні гарантії у кримінально-виконавчому законодавстві України закріплюються вперше. У ч. 1 ст. 7 КВК України з цього приводу міститься принципове й важливе положення про те, що держава поважає і охороняє права, свободи і законні інтереси засуджених.
Правовий статус засуджених, безумовно, базується на загальному правовому статусі людини і громадянина. Стаття 63 Конституції України закріплює, що засуджені користуються всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, визначених законом і встановлених вироком суду. Інакше кажучи, на них поширюється більшість прав і свобод, передбачених розділом ІІ Основного Закону. Засуджені залишаються громадянами України, незважаючи на те, що вони вчинили злочин, заподіяли шкоду іншим громадянам, державі чи суспільству (ст. 25 Конституції України). Тобто держава не відмовляється від своїх засуджених громадян, не тільки поважає, а ще й охороняє їхні права, свободи та законні інтереси так само, як і законослухняних громадян.