Любов у спадок
- Автор: Ромич Инна
- Год: 2006
- Язык: украинский
- Год: Гамазин
- ISBN: 966-365-108-3
- Жанр: Исторические любовные романы
Электронная книга - «Любов у спадок». Краткое содержание книги:
Джеффрі стояв блідий, але спокійний. За цим заповітом графство Нортумберленд діставалося Родеріку. Йому лишалися якісь жалюгідні крихти — володіння на самому півдні, в гористій місцевості. Але найстрашніше…
— Титул барона Олнвікського, графа Персі, передається в спадщину моєму старшому синові, Родеріку Персі… — розгублено прочитав сер Генрі.
Усі присутні повернулися до нього. Джеффрі задихнувся від дикої люті, яка на мить змусила цілий світ перед його очима спалахнути й перевернутися. Нічого, він ще покаже їм… Покаже… Він швидко опанував себе.
Ланкастер теж дивився на свого зятя, і в його очах Джеффрі зі злістю прочитав лише повагу та співчуття. Сер Генрі завжди в першу чергу був лицарем, а лицар мусить бути чесний, тримати дане слово, чого б це не коштувало. Його вмираючий друг доручив йому простежити за виконанням його останньої волі, й він будь-що-будь виконає прохання. Зараз він пишався зятем! Джеффрі нестерпно схотілося скрутити його грубу криву шию. Краще б віддав йому пергамент, Ланселот нещасний! Тепер він, бачиш, роздувся від гордощів через те, що власноруч позбавив свою дочку спадщини. Безмозкий дурень!
— Що ти скажеш, сере Персі? — врочисто звернувся до нього тесть.
Джеффрі подумки вилаявся, глибоко зітхнув і насупився. Тепер слід бути вкрай обачним і нічим не виказати своїх почуттів.
— Звичайно, якщо я скажу, що серце моє сповнилося радості, це буде неправдою. Мені гірко усвідомлювати, що батько вкотре оминув мене своєю довірою. Але як відданий син шаную його волю і з радістю виконаю її. Все-таки з радістю, бо це батькове рішення нарешті дозволить мені побачити свого старшого брата, якого я палко люблю і якого не бачив уже багато років… «І не бачив би ще стільки ж», — подумки додав він. Джеффрі говорив палко, з щирим почуттям. Ніхто з тих, хто слухав зараз молодого графа, і не здогадувався, з яким саме почуттям… У душі молодшого Персі все переверталося від ненависті.
— Завтра ж я звелю своїм людям вирушити в Тейндел і передати моєму братові останню батькову волю, — закінчив він. — А поки він не прибув, я беру на себе тягар похорону та керування замком.
Джеффрі вклонився присутнім. Генрі Ланкастер з суворо стиснутими губами слухав його мову.
— Так і буде, — відгукнувся він. — Чи всі згодні? — громовим голосом звернувся до свідків.
Кілька лицарів, викликаних для підтвердження права спадкоємця, дружно кивнули. Всі мали врочистий і суворий вигляд.
— Не щодня в наш час зустрінеш таку шляхетність, Джеффрі, — теж урочисто промовив сер Генрі. — Я радий, що віддав дочку за гідного лицаря. Ет, шкода, що ти відмовився вирушити зі мною в хрестовий похід,[17] — з досадою ляснув він себе долонею по стегну. — Я б із радістю бився пліч-о-пліч із такою шляхетною людиною, як ти. Може, передумаєш? Тепер, коли ти втратив Нортумберленд… ну, загалом, саме час.
Ланкастер змішався, усвідомлюючи, що сказав дурницю. Його зятеві й так несолодко…
Джеффрі ще раз уклонився, демонструючи найглибший жаль і подумки посилаючи найстрашніші прокльони своєму тугодумові-тестю. Втішив, нічого не скажеш! Йому зараз тільки й бракує на краю світа битися з юрбами балтійських язичників, коли тут у нього з-під самого носа тягнуть його спадщину. «Ми ще побачимо, чи втратив я своє графство», — похмуро подумав він.
Стривай. Думки його шалено закрутилися. Виходить, сер Генрі вирушає в хрестовий похід?
— Радо вирушив би з вами, але не можу… — розвів руками Джеффрі. — Сумні обов'язки… І чи надовго ви збираєтеся в Балтію?
— Не знаю, синку, — щиросердно прогув граф Ланкастер. Усі ці проблеми зі спадщиною вже вивітрилися в нього з голови, і він вочевидь був налаштований відпочити, попоїсти й поговорити про лицарську звитягу. — Поки не наверну всіх цих варварів до християнства.
Двоє лицарів-свідків з усмішками перезирнулися. Балтійський хрестовий похід тривав уже кілька років, і не схоже було на те, щоб дикі племена венедів збиралися приймати християнство в найближчі місяці.
Джеффрі ледь вдалося приховати радісну посмішку. Виходить, старий дурень залишає Англію, і його ще довго не буде в Нортумберленді! Отже, не буде кому перешкодити у вирішенні проблеми з братиком, який так зненацька виринув із забуття. Дайте тільки трохи часу… Ланкастер надто авторитетний, щоб його можна було не послухати. А вже іншим він рота заткне, тут нема про що турбуватися. Король зараз на континенті, воює за свою «французьку спадщину». Непогано б і йому відвоювати свою. Але потрібно діяти обережно. Вкрай обережно! Навіщо йому зайві проблеми?
17
Балтійський хрестовий похід проти слов'ян-язичників, розпочатий Папою і лицарями-тевтонцями.