Беру свої слова назад

Чому головнокомандувач Групою радянських окупаційних військ у Німеччині Маршал Радянського Союзу Г.К. Жуков запрошує на танець командувача 8-ї гвардійської армії генерал-полковника В.І. Чуйкова? Що про ці танцях думають союзники? Баб Жукову мало? Ні, баб вистачає. Наказ генерал-полковнику Сєрову: забезпечити для іноземців! «Сєров розумів толк в повіях: у нього в Москві був цілий штат і на різні смаки...» А тут не Москва, тут Берлін. Війна тільки завершилася. Але генерал-полковник діє...

«Сєров, не звертаючи на мене жодної уваги, набрав номер і жлобським голосом наказав:

– Потрібні бляді. Штук вісім. Французи залишаються і пара англійців. Нічого не знаю. Дістань блядів де хочеш. Зрозумій, що важливо. Чотирьох мало, їх повинно бути не менше восьми. У тебе є приблизно дві-три години. Слухай мене, вони повинні бути пристойно одягнені, у вечірніх сукнях. Що значить - немає суконь? Дістань! Зайди до німців і візьми. Заодно захопи у німців фарби, щоб їх підфарбувати, і духи - надушити. Одягни їм на сукні ордени, медалі та гвардійські значки. Одну зроби Героєм Радянського Союзу. Давай дій!» (Б. Січкін. С. 85).

Далі все, як за розкладом: у термін дістали гвардійсько-героїчних блядів, союзників вшанували...

А Чуйков через голову перекидається.

А Жуков танцює і співає. І на гармошці награє. І нічого йому не варто повісити на блядські цицьки Золоту Зірку. «Жуков сміявся до сліз. У нашої Клави - Героя Радянського Союзу - були величезні груди, її короткі руки не діставали до сосків, а на самому кінці грудей висіли Золота Зірка і орден Леніна. Француз був у захваті від Клавиних грудей і ніжно її цілував, як усі п'яні люди не сумніваючись, що цього ніхто не бачить. З боку ж було повне враження, що він цілує Леніна на ордені».