Поліція

Шурхіт власного волосся, що встає дибки.

Він знав, що це неможливо почути, але ніякі інші звуки до нього не долинали. Він знову вийняв телефон і набрав номер "К".

— Ну нарешті, — відповіла Катрина.

— Нарешті?

— Ти, напевно, бачиш, що я намагалася до тебе додзвонитися?

— Еге ж? Ти, схоже, захекалася?

— Я бігала, Харрі. Сільє Гравсенг.

— Що з нею?

— У неї в кімнаті по усіх стінах розвішані газетні вирізки про вбивства поліцейських. У неї є кийок, яким, за словами доглядача, вона відбивається від насильників. І у неї є брат, який знаходиться у божевільні після побиття двома поліцейськими. І вона божевільна, Харрі. Зовсім з’їхала з котушок.

— Ти де?

— У Ватерланнс-парку. Її тут немає. Гадаю, нам слід оголосити її в розшук.

— Ні.

— Ні?

— Вона не та, кого ми шукаємо.

— Що ти маєш на увазі? Мотив, можливість, схильність. Усе сходиться, Харрі.

— Забудь про Сільє Гравсенг. Я хочу, щоб ти перевірила для мене статистику.

— Статистику! — вона заволала так голосно, що мембрана телефону затріщала. — Я стою тут, і половина поліцейського реєстру насильників пускає слину, дивлячись на мене. Я шукаю потенційного ката поліцейських, а ти хочеш, щоб я перевірила для тебе статистику? Та пішов ти, Холе!

— Перевір статистику ФБР: скільки свідків померло в період між тим, як офіційно отримали статус свідка, і початком процесу?

— Яке це має значення?

— Просто назви мені цифри, гаразд?

— Ні!

— Добре, тоді вважай це наказом, Братт.

— Ну що ж, але… агов, почекай! Хто з нас двох тут начальник?

— Ну якщо ти наполягаєш, то навряд чи це ти.

Харрі почув ще одну з гаркавих бергенських лайок, а потім перервав зв'язок.

Мікаель Бельман сидів на дивані й дивився телевізор. Програма новин добігала кінця, почалася спортивна рубрика, і погляд Мікаеля ковзнув від телевізора до вікна. Там унизу, під ними, в чорному котловані лежало місто. Виступ голови міської ради зайняв десять секунд. Він сказав, що члени міської ради міняються часто, а цього разу все сталося через виняткову перевантаженість роботою саме цієї посади, тому саме час передати естафетну паличку далі. Ізабель Скоєн повернеться на місце помічника члена міської ради, і міська рада розраховує продовжувати користуватися її знаннями. Сама Скоєн коментарів не дає, як було сказано.

Його місто виблискувало, як коштовний діамант.

Він почув, як тихо зачинилися двері в одну з дитячих, і відразу після цього Ула ковзнула на диван і притулилася до нього.

— Вони сплять?

— Як убиті, — відповіла вона, і він відчув її дихання на своїй шиї. — Хочеш іще подивитися телевізор? — Вона укусила його за мочку вуха. — Або…

Він посміхнувся, але не поворушився, насолоджуючись миттю, його пишнотою. Бути тут в цю хвилину. Нагорі. Альфапівень, і усі квочки біля його ніг. Одна висить у нього на руці. Друга нейтралізована і знешкоджена. Те ж саме з чоловіками. Асаєв помер, Трульс знову працює його правою рукою, колишній начальник поліції пов’язаний їхнім спільним гріхом, так що він послухається, коли знову знадобиться Мікаелю. І Мікаель знав, що голова міської ради йому довірятиме, навіть якщо упіймання ката поліцейських забере якийсь час.