25 портретів на тлі епохи
- Автор: Пидлуцкий Алексей
- Год: 2012
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-6018-1
- Жанр: Биографии и мемуары
Электронная книга - «25 портретів на тлі епохи». Краткое содержание книги:
Через два роки, у грудні 1941-го, Японія напала на Перл-Харбор і Штати було втягнуто у Другу світову війну. А в березні 1942-го «справжній американський хлопець Рон сказав: «Бувай, Кнопко (прізвисько Джейн. — Авт.)», — і вирушив у свій полк». Він писав їй зворушливі листи з армії, які якимось дивним чином потрапляли до газет, а вона, така гарна та смутна, але оптимістична, віддано чекала свого коханого з перемогою. Ця зворушлива історія була однією з головних тем американської преси протягом війни. Насправді все це було фарсом. Напівсліпий Рейґан у принципі не надавався до служби в діючій армії. Й хоча він дійсно зголосився добровольцем, після місячного «курсу молодого бійця» в Сан-Франциско отримав призначення в Перший кінематографічний підрозділ армійського військово-повітряного корпусу, який базувався в… Голлівуді й виготовляв навчальні фільми для льотчиків та аеродромних техніків. Відтак Рейґан жив удома й щодня їздив на службу власним автомобілем. Хтось із голлівудських дотепників згодом стверджував, що Рейґан усі три з половиною роки своєї військової служби знімав 15-хвилинний фільм «Розбирання, змащення та збирання двигунів бомбардувальника В-1 в умовах польового аеродрому» й обов’язково довів би свою епохальну роботу до завершення, якби війна протривала ще з півроку. Згодом, коли Рейґан балотувався в губернатори, а потім і у президенти, епопея з його військовими «подвигами» активно використовувалася політичними опонентами, щоб підірвати його імідж, і завдала йому чимало прикрощів.
Ще 1938 року, через кілька місяців після початку своєї артистичної кар’єри, Рейґан став членом кінематографічної профспілки правого спрямування — Гільдії кіноакторів, яка конкурувала з лівою Конференцією студійних профспілок. 1941 року він уже був членом правління Гільдії. Повернувшись 1945 року з «війни», Рейґан дедалі більше уваги приділяв роботі в Гільдії, президентом якої його було обрано 1947 року, й дедалі менше часу суто сценічній діяльності. Можливо, 35-річний Рейґан усвідомив, що стати зіркою першої величини в кінематографі йому вже не вдасться, й вирішив стати такою зіркою в… політиці.
Друга половина 1940-х в Америці — епоха «полювання на відьом» Комісії конгресу США з розслідування антиамериканської діяльності, очолюваної сенатором Джозефом Маккарті. Й одним із головних полів цього «полювання на комуністів» став Голлівуд. Рейґан обирався головою Гільдії кіноакторів як представник ліберального крила голлівудської громади. Одначе в ході цієї «війни» проти лівих він зайняв чітко виражену антикомуністичну позицію. «План комуністів стосовно Голлівуду, — стверджував Рейґан, — був надзвичайно простий. Він полягав у тому, щоб заволодіти кінопромисловим бізнесом з метою створення колосальної всесвітньої пропагандистської бази». Рейґан давав свідчення на відповідних слуханнях у Вашингтоні, за деякими даними, негласно співпрацював з ФБР в антикомуністичній боротьбі. В цій боротьбі він знайшов і своє особисте щастя. Розлучившись 1949 року з Джейн Вайман, Рейґан два роки вів «парубоцьке життя». Аж доки 1951 року один із друзів Рейґана не попрохав його зустрітися з молодою актрисою Ненсі Девіс, яку помилково було внесено до списків співчуваючих комуністам. З’ясувалося, що існує ще одна актриса з таким самим ім’ям та прізвищем, але «справжня Ненсі» (як називав її з того часу Рейґан) є цілком благонадійною дочкою відомого чиказького нейрохірурга та політичного діяча ультраконсервативного спрямування Лойала Девіса. Це було взаємне кохання з першого погляду, й у березні 1952 року Ненсі та Рональд побралися. На відміну від Джейн, Ненсі не «нудило» від політики, вона стала найближчою помічницею, радницею та натхненницею Рейґана в його політичній кар’єрі й, як стверджує багато оглядачів, організаторкою всіх його перемог у цій царині. Принаймні, після знайомства з Ненсі Рейґан став помітно консервативнішим. І навряд чи це — звичайний збіг обставин.
Одруження Рейґана збіглося в часі з остаточною втратою інтересу до нього як до актора з боку кіномагнатів. Останнім художнім фільмом, у якому знявся Рейґан, стали «Морські дияволи» в 1956 році — до речі, єдиний фільм, де Рональд і Ненсі грали разом.