25 портретів на тлі епохи
- Автор: Пидлуцкий Алексей
- Год: 2012
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-6018-1
- Жанр: Биографии и мемуары
Электронная книга - «25 портретів на тлі епохи». Краткое содержание книги:
1937 року життя Рейґана знову круто змінилося. Відправившися коментувати черговий бейсбольний матч у Лос-Анджелесі, Рейґан за протекцією уродженки Де-Мойна Джой Ходжес, яка стала на той час уже досить відомою голлівудською акторкою та співачкою, отримав змогу пройти кінопроби на кіностудії «Ворнер бразерс». Суворі екзаменатори нічого не сказали Рональду, пообіцявши повідомити свій вердикт згодом. І Рейґан повернувся до Де-Мойна, переконаний, що провалив пробу. А за кілька тижнів отримав звістку, що з ним укладено контракт на півроку з правом подовження з боку студії на сім років. З оплатою 200 доларів на тиждень і гарантованими ролями в кіно.
Через багато років старий Рейґан згадував найщасливіший момент свого життя: це був не день, коли він одружився зі своєю коханою Ненсі, не день, коли його обрали губернатором штату чи президентом США, не день перемоги у Другій світовій чи розпаду СРСР. Це був день, коли 26-річний молодик «їхав на Захід, сидячи за кермом гордості всього мого життя — мого першого автомобіля з відкидним верхом. Тривала громадянська війна в Іспанії, японці знову воювали в Китаї, Гітлер розірвав Версальську угоду, а я був у мирі з усіма. І знав, що в цьому світі немає нічого, що я не здатний був би зробити».
Втім, кінокар’єра Рейґана-актора, хоч і розвивалася досить успішно, блискучою так і не стала. В першій же своїй картині «Кохання в ефірі» він зіграв роль радіокоментатора, що вступив у нерівний двобій з мафією. Фільм був категорії «Б» — малобюджетний, з примітивним сценарієм, розрахований на так званий «другий екран». І саме цей фільм назавжди визначив артистичне амплуа Рейґана — «щирого хлопця з привабливою зовнішністю, але без особливих інтелектуальних даних». Стати «героєм-коханцем» Рейґан так ніколи й не зміг. В екранних любовних трикутниках Рейґан, як правило, отримував роль «третього зайвого», в ковбойських перестрілках — ставав однією з перших жертв. Його екранних «коханих» постійно відбивали «справжні» герої. За роки своєї артистичної кар’єри Рейґан зіграв у 56 художніх фільмах. І всі ці ролі були головними у фільмах категорії «Б» або другорядними в категорії «А». Жодної головної ролі в першокласному фільмі!
Не випадково 1966 року власник кіностудії Джек Ворнер, дізнавшися, що Рейґан балотується на посаду губернатора штату, єхидно прокоментував: «Ні, ні! Ви помиляєтеся! Це Джіммі Стюарт (голлівудська мегазірка того часу. — Авт.) балотується в губернатори Каліфорнії, а Рональд Рейґан балотується на роль його найближчого друга!»
Втім, чимало «зірок другої величини», що починали голлівудську кар’єру разом із Рейґаном, за кілька років узагалі зникли з екрана. А Рональд утримався. Хоча б тому, що вмів дуже швидко завчити текст ролі й ніколи його не перебріхував, а ще завжди дисципліновано виконував усі вказівки режисерів, не дозволяв собі «зіркових» вибриків на знімальному майданчику. А ще «Рейґан мав здатність переконувати, що він абсолютно вірить у все, що каже». Ця якість, до речі, стала йому у великій пригоді, коли Рейґан з актора перетворився на політика.
Тут слід зупинитися ще на одній обставині. Переважна більшість американських зірок того часу знімалася не під власними іменами, а під сценічними псевдонімами. Рейґан же, з якоїсь незрозумілої причини, знімався під власним прізвищем. А, як згоджуються практично всі американські політологи, «людина, яка змінила отримане від батьків при народженні ім’я на якесь інше з будь-якої причини, практично не мала шансів зробити політичну кар’єру в Америці 1960—1970-х років».
26 січня 1940 року Рейґан одружився. Його обраницею стала 24-річна голлівудська зірка Джейн Вайман (справжнє ім’я — Сейра-Джейн Фулкс). Шлюб сприяв кар’єрі обох молодят. Річ у тім, що в доволі пуританській Америці того часу саме виник потужний громадський рух, що засуджував «розбещеність», яка існувала в Голлівуді й через екран поширювалася на цілу країну. Відтак, власники кіностудій та медіа-магнати на чолі з Херстом вирішили провести «контрпропагандистську кампанію» — показати, що й у Голлівуді є «порядні люди» — наприклад, зіркова пара, де й чоловік, і жінка зворушливо люблять одне одного, не стрибають у гречку, не вживають наркотиків, практично не п’ють алкоголю й навіть не лаються гидкими словами. На цю роль і було обрано дует Рейґан — Вайман. Перший шлюб Рейґана виявився невдалим і розпався через 9 років. Джейн насправді аж ніяк не була пуританкою, любила принади нічного життя Лос-Анджелеса, вважала Рона нудним педантом, абсолютно не поділяла його зацікавленості політикою та спортом. Та ще, як на гріх, виявилася більш вдалою актрисою, ніж Рональд, і 1948 року отримала Оскара, чого Рейґан так ніколи й не спромігся зробити. Але все це вийшло назовні згодом. Поки що ж обоє молодят старанно розігрували перед пресою та широким загалом «справжню американську ідеальну сімейну пару».