Необхідні речі

– Генрі, кому в цьому світі взагалі могло б захотітися вчинити щось таке, якщо не Вілмі?

– Я не знаю. Але, думаю, в нас може бути свідок інциденту з киданням каміння.

– Що? Хто?

– Я сказав може, не забудь.

– Я знаю, що ти сказав. Не дражни мене. Хто це?

– Малий. Сусідка Джерзиків у той день почула шум і вийшла, щоб подивитися, що ж там діється. Каже, подумала, що «та сука» – це цитата – нарешті настільки осатаніла на свого чоловіка, що викинула його з вікна. Вона бачила, як якийсь хлопчик їхав на велосипеді звідти, переляканий. Вона запитала, що діється. Він сказав, що, напевно, містер і місіс Джерзики сваряться. Ну, вона так теж гадала, й оскільки на той час шум уже припинився, то більше про це не думала.

– Це, напевно, Джилліан Міслабурскі, – припустив Алан. – Бо будинок навпроти Джерзиків порожній – продається.

– Ага. Джилліан Міс-шось-там-скі. Так у мене й записано.

– А що за хлопець?

– Хтозна. Вона його знає, але не може пригадати ім’я. Каже, він з їхнього району – мабуть, навіть із того ж кварталу. Ми його знайдемо.

– Скільки років?

– Каже, одинадцять-чотирнадцять.

– Генрі? Будь другом, дозволь мені його знайти. Згода?

– Так, – одразу погодився Генрі, й Алан розслабився. – Не розумію, навіщо нам узагалі передавати туди-сюди ці розслідування, якщо злочин стається прямісінько в центрі округу. У Портленді й Бенґорі самі своїми справами займаються, а Касл-Рок чим гірший? Бля, я навіть не знав, як точно вимовляється ім’я тієї жінки, доки ти вголос не сказав!

– У Року багато поляків, – безбарвно промовив Алан.

Він відірвав собі рожевий листок форми попередження про дорожнє порушення з блокнота на столі й нашкрябав на зворотному боці «Джилл Міслабурскі» і «хлопчик, 11–14».

– Якщо мої хлопці знайдуть того малого, то він уперше побачить трьох великих поліцейських штату й так перестрашиться, що все забуде, – сказав Генрі. – А тебе він напевно знає – ти ж їздиш, проводиш бесіди в школах?

– Так, про програму освіти для протидії наркотикам на день законодавства і безпеки, – сказав Алан.

Він намагався згадати сім’ї з дітьми на районі Джерзиків та Міслабурскі. Якщо Джилл Міслабурскі впізнала хлопця, але не знає, як звати, це, напевно, означає, що він живе десь за рогом або на Понд-стріт. Алан швидко виписав на листку три прізвища: Делоїс, Раск, Беллінгем. Можливо, там є й інші сім’ї з хлопчиками, що підходять до цієї вікової групи, які він не може пригадати негайно, але поки що вистачить цих трьох. Завдяки швидкому опитуванню він майже точно знайде правильного хлопця.