Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Классическая проза » Ґарґантюа і Пантаґрюель
Ґарґантюа і Пантаґрюель - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Ґарґантюа і Пантаґрюель

Электронная книга - «Ґарґантюа і Пантаґрюель». Краткое содержание книги:

Франсуа Рабле (1494–1553), французький письменник-гуманіст доби Ренесансу, замолоду чернець, а потім лікар, писав свій фантастично-сатиричний роман «Ґарґантюа та Пантаґрюель» протягом 20 років. Цей твір нерозривно пов’язаний з народною культурою Франції пізнього Середньовіччя та Відродження. Із неї автор запозичив і головних героїв (двох королів-велетнів Ґарґантюа і Пантаґрюеля, правдолюбця Панурґа), і саму мову розповіді. Сміх Рабле позбавлений страху перед сильними світу сього, церквою та забарвлений у карнавально-святкові тони.
1 ... 171 172 173 174 175 176 177 178 179 ... 281
Перейти на страницу:

Отож на Таламезі зібрались усі. Пантагрюель зробив коротке і честиве усовіщування, на цитати з Святого Письма рясне, де про мореплавбу мовиться. Потім відбувався молебень, молилися голосно і виразно, і кожне слово долітало до вух таласців, цікавих із молу подивитись, як на кораблі сідатимуть.

Після молитви всі зграйно затягли царя Давидову псальму Як виходив Ізраїль з Єгипту… Відтак на палубі порозставляли столи і впрожог принесено їду. Таласці підпрягалися й собі, коли морехідці псальму співали, а тепер звеліли з дому принести якомога більше харчів і напоїв. Усі випили за навігаторів, а навігатори випили за всіх. Тим-то жоден член екіпажу під час переходу морською хворобою не хворів, за живіт нікого не брало і голова не боліла, а проте їм би так легко не минути халепи, якби вони перед відплиттям кілька днів поспіль пили морську воду, байдуже — чисту чи з вином змішану, їли б айву, помаранчеву шкурку смоктали, цмулили кисло-солодкий гранатовий сік, дотримувалися довгої дієти, обкладали собі живіт папером або ж заживали ще якийсь антидот, що його дурнолобі медики усім, хто виходить у море, прописують.

Після всіх цих пий і налий усі нарешті по своїх суднах розійшлися і в добрий час розвернули вітрила під східний грецький вітер, за яким лоцман Жаме Бреє проклав маршрут і стрілки всіх бусолей поставив. Він і Ксеноман так ухвалили: понеже оракул Божистої Бакбук знаходиться біля Катая, у верхній Індії, то їм не підходить звичний шлях португальців, які, минувши жаркий пояс, мис Доброї Надії і полудневий край Африки за екватором, гублять з очей Північний бігун і забираються кудись галай-світа; краще їм якомога ближче триматися паралелі Індії й обійти Північний бігун з заходу і, пливучи під цим бігуном, бути на тій самій широті, що й Олонські Піски, але ближче ніяким світом не підходити, щоб не потрапити до Льодовитого моря і там не застрягти. І от як іти цим кружним шляхом по цій самій паралелі, бігун появиться у них праворуч, на схід, тим часом як при відплитті він появлявся ліворуч. Отож маршрут було обрано напрочуд удало.

І справді, не зазнавши розбиття, на небезпеку не наражаючись, і без усяких утрат, за тиші морської (поминаючи день, біля острова макреонців проведений), зробили вони за три з гаком місяця ту саму подорож, яку португальці роблять за три роки, та ще для них море небезпечне стоїть. І я сміливо можу сказати, що цим самим надійним шляхом ішли індіяни, правлячись на Германію і сподобившись теплого прийняття у шведського короля в ту добу, коли проконсулом у Ґаллії був Квінт Метелл Целер, як про це свідкує Корнелій Непот, Помпоній Мела, а після них і Пліній.

Розділ ІІ

Як ПантаҐрюель на острові Медамоті[397] силу гарних речей накупив

Ні того дня, ні другого, ні третього вони не бачили землі чи чогось нового, бо цю путь вони вже переміряли раніше. Четвертого дня їм заманячів острів під назвою Медамоті, ваблячи і зір голублячи множеством маяків і вежовців мармурових, які прикрашали все його узмор’я, таке ж порізане, як і канадійське.

Пантаґрюель поцікавився, під чиєю рукою цей острів, і дізнався, що він під рукою царя Філофана[398], наразі відсутнього через весілля брата свого Філотеамона[399] з інфантою царства Енгіс[400]. Отож він зійшов на пристань і, поки човни прісною водою ладовано, милувався преріжними картинами, преріжними звірами, преріжними рибами, птахами та іншим екзотичним і чужоземським крамом, на молу та на пришибі виставленим. То був третій день галасливого і людного місцевого ярмарку, куди щороку найбагатші і найзначніші африканські й азійські крамарі з'їжджалися.

Брат Жан купив дві рідкісні й цінні картини; на одній був намальований сутяжник у суді, а друга подавала портрет лакея, що шукає пана, причому обидві постаті були вдані вельми мальовничо, це видно було в їхніх жестах, у манері поводитися, звичках, рисах і мінах на обличчі; портретист був метр Шарль Шармуа, двірський маляр царя Мегіста; а заплатив Жан, як кажуть, деревним листям.

Панурґ купив велике полотно, копію з вишиванки, де колись Філомела удала і представила своїй сестрі Прокне, як зять Філомел її справичив, а потім відрізав їй язика, сліди цього злочину замітаючи. Клянусь стрижнем цього ґвалтівника, мальовидло було прегарне. Тільки не думайте, що там зображено, як він дівчину ґвалтує. Це було б брутально й несмачно. Картина була іншого робу і куди тонша. Ви можете бачити її в Телемі,— як увійти до горішньої галереї, одразу праворуч.

вернуться

397

Медамоті — ніде (грекою).

вернуться

398

Філофан — любитель являть себе чужим очам (грекою).

вернуться

399

Філотеамон — ласий до видовиськ (грекою).

вернуться

400

Енгіс — поблизу (грекою).

1 ... 171 172 173 174 175 176 177 178 179 ... 281
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)