Нічний адміністратор
- Автор: Ле Карре Джон
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Старого Лева
- ISBN: 978-617-679-372-4
- Переводчик: Татьяна Савчинская
- Жанр: Шпионские детективы
Электронная книга - «Нічний адміністратор». Краткое содержание книги:
ISBN 978-617-679-372-4
Тетяна Савчинська © переклад, 2017
Видавництво Старого Лева © українське видання, 2017
І коли ти врешті дійшов до свого місця призначення, то перед тобою відкривався вигляд не на копію, не на воскову фігуру, а на автентичний оригінал доктора Пола Апостола і його теперішньої, чи то пак останньої, коханки: обоє повністю голі, як Апо і полюбляв проводити час на дозвіллі — завжди на колінах, як жартували ми, і зазвичай на ліктях, — шкіра обох дуже змінена, вони лежали на колінах обличчям один до одного, зі зв’язаними руками і ногами й перерізаним горлом, а крізь той проріз у горлі був протягнений язик — такий метод вбивства називається «колумбійська краватка».
Берр про все здогадався ще тієї миті, як Стрельскі отримав повідомлення, задовго до того, як дізнався його зміст. Йому достатньо було побачити, як раптово розм’якло тіло Стрельскі, коли повідомлення вразило його, мов постріл, і як він інстинктивно подивився Берру в очі і одразу ж відвів погляд, вирішивши дивитися на щось інше, поки йому переповідали решту інформації. Оцей погляд спочатку на Берра, а потім у бік, був красномовніший за тисячі слів. Цей погляд був одночасно і звинувачувальний, і прощальний. Він казав: це ти зробив, твої люди. І з сьогоднішнього дня мені дуже не хочеться сидіти з тобою в одному приміщенні.
Поки Стрельскі слухав, він швидко щось начеркав у своєму блокноті, потім запитав, хто впізнавав тіло, і байдуже записав ще щось. Потім він відірвав цей листок і поклав собі у кишеню, і Берр подумав, що це адреса, і по скам’янілому обличчю Стрельскі здогадався, що він їде туди і що йдеться про брудне вбивство. А потім Берру довелося спостерігати, як Стрельскі пристібає кобуру, і він подумав, що в старі добрі часи, за інших обставин, він запитав би Стрельскі, для чого їхати до трупа зі зброєю, а Стрельскі вигадав би якийсь англофобський дотеп і вони знову були б друзями.
Тому Берр назавжди запам’ятав мить, коли йому повідомили насправді не про одну, а про дві смерті: смерть Апостола і смерть дружби між двома колегами.
— Копи кажуть, знайдено мертвого чоловіка у квартирі брата Майкла на Коконат-Ґрув. Підозрілі обставини. Поїду з’ясую.
А потім попередження всім, крім Берра, хоча адресоване насамперед Беррові:
— Може бути хто завгодно. Може бути його кухар, водій, брат, чортзна-хто. Ніхто нічого не робить, поки я не повернуся. Всім зрозуміло?
Їм було зрозуміло, але вони, як і Берр, уже знали, що це не кухар, і не водій, і не брат. І щойно Стрельскі зателефонував з місця злочину і, так, це таки Апостол, Берр узявся робити те, що вже запланував робити, щойно надійде підтвердження, і у тому порядку, як він задумав. Спочатку він зателефонував Руку, щоб повідомити його, що операція «П’явка» від цієї миті вважається під загрозою зриву. І, відповідно, Джонатану потрібно подати сигнал тривоги і почати перший етап плану евакуації: він повинен втекти від Роупера і його свити і заховатися у найближчому британському консульстві, якщо буде така можливість, а якщо це не вдасться зробити, то здатися поліції як злочинець Пайн, який перебуває у розшуку, що і призведе до термінової репатріації.
Проте дзвінок запізнився. Коли Берр додзвонився до Рука, той уже сидів поруч з Амато в його спеціально обладнаному для розвідки фургоні, і вони обидва милувалися тим, як Роуперовий літак розчинявся у променях сонця, що саме сходило, взявши курс на Панаму. Як усім було добре відомо, шеф завжди вилітав на світанку.
— Робе, який аеропорт у Панамі? — спитав Берр, тримаючи напоготові олівець.
— Контрольна вишка отримала лише інформацію про пункт призначення — Панаму, більше жодних деталей. Краще спитай службу розвідки повітряних цілей.
Берр уже робив це по іншій лінії.
Після цього Берр зателефонував у британське посольство в Панамі і поговорив з секретарем з питань економіки, який також виявився представником Беррового агентства і мав вихід на панамську поліцію.
В останню чергу він поговорив з Ґудгью, пояснюючи йому, що докази на тілі Апостола вказували на те, що його спочатку катували, а вже потім убили, і що ймовірність того, що Джонатана видали, варто в інтересах операції вважати фактом.
— О, так, я розумію, — неуважно сказав Ґудгью. Ця новина його анітрохи не зачепила, чи це він шокований?
— Це не означає, що ми повинні забути про Роупера, — наполягав Берр, усвідомлюючи, що, підбадьорюючи Ґудгью, він намагався і сам набратися відваги.