Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР
- Автор: Кипиани Вахтанг Теймуразович
- Год: 2019
- Язык: украинский
- Год: Віват
- ISBN: 978-966-942-927-8
- Жанр: История
Электронная книга - «Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР». Краткое содержание книги:
Мне известно, что жена Стуса дважды приезжала к нему в поселок Матросова. Один раз им предоставили номер в гостинице, а второй раз я и Грибанов освободили для них нашу комнату почти на месяц, в частности я специально взял путевку себе в рудниковский профилакторий. С женой Стуса я виделся только в его присутствии, разговоры вели на бытовые темы. Поэтому не могу сказать, как она относилась к деятельности самого Стуса.
Вместе с тем могу отметить, что сама жена Стуса не произвела на меня впечатление человека, «запуганного» кем бы то ни было.
В июле 1978 года в газете «Ленинское знамя» Тенькинского района, в трех номерах, была напечатана статья «Друзья и враги Василя Стуса». Эту статью я прочитал в присутствии Стуса в нашей комнате общежития, после чего указанную публикацию прочитал Стус. Статью Стус воспринял отрицательно, высказался, что это продолжение творимого в отношении него «беззакония», что это «газетная клевета».
Я тогда обратил внимание Стуса, что в газете подана выдержка из зарубежной бандеровской газеты о нем, что якобы на Стуса было организовано нападение и, убегая от бандитов, он упал из окна второго этажа общежития, которое «зарубежные защитники» Стуса назвали «общежитие ссыльных». Я спросил у Стуса, почему он не возмущается этой ложью зарубежной газеты и каким образом эта «выдумка» оказалась на Западе, но на это Стус мне ничего ответить не смог.
Мне неизвестны случаи, чтобы Стус принимал участие в каких-либо общественных мероприятиях, проводимых на руднике, в поселке и в общежитии, где он проживал. Никаких своих стихов или других произведений и документов Стус мне читать не давал.
ВОПРОС. Чем желаете дополнить свои показания?
ОТВЕТ. Я дал правдивые показания в отношении Стуса, о своих взаимоотношениях с ним и о тех враждебного содержания высказываниях, которые я слышал от Стуса. Хочу отметить, что Стус разговаривал со мной только на русском языке, хотя ему было известно, что я владею украинским языком.
После отбытия Стуса летом 1979 года из пос. Матросова я с ним больше не виделся, с ним не переписывался, о его судьбе мне ничего не известно.
Протокол допроса прочитал, записано с моих слов правильно, дополнений и поправок не имею.
Допросил:
Старший следователь следотдела КГБ УССР
майор
(Цимох)
місто Київ
7 серпня 1980 р.
Допит почато о 12 год. 15 хв.
Закінчено о 14 год. 30 хв.
Старший слідчий слідчого відділу КДБ УРСР майор Цімох в приміщенні слідчого відділу КДБ УРСР з додержанням вимог ст. ст. 85, 167 і 170 КПК УРСР допитав як свідка:
1. Прізвище: Руденко.
2. Ім’я: Раїса.
3. По батькові: Опанасівна.
4. Дата народження: 20.XI.1939 р.
5. Місце народження: с. Петрівка Синельниківського району Дніпропетровської області.
6. Національність і громадянство: українка, громадянка СРСР.
7. Партійність: безпартійна.
8. Освіта: середня.
9. Рід занять: тимчасово не працює.
10. Місце проживання: м. Київ-84, Конча-Заспа, № 1, кв. 8.
11. Паспорт: IV — МА № 572329 виданий 30.XI.1978 р. Московським РВВС.
12. В яких стосунках з обвинуваченим і потерпілим: (прочерк)
У відповідності з ч. IV ст. 167 КПК УРСР Руденко Р. О. роз’яснені обов’язки свідка, передбачені ст. 70 КПК УРСР, і її попереджено про відповідальність за ст. 179 КК УРСР за відмову або ухилення від дачі показань і за ст. 178 ч. 2 КК УРСР за дачу завідомо неправдивих показань.
(підпис свідка)
На пропозицію дати показання по всіх відомих їй обставинах свідок показала:
Стуса Василя Семеновича я знаю особисто з грудня 1979 року, коли з ним познайомилась в його київській квартирі, по вулиці Чорнобильській, № 13-а, кв. 94. Приблизно з 1977 року я знайома з дружиною Стуса — Попелюх Валентиною Василівною, від якої знала, що Стус перебував в місцях позбавлення волі на території Мордовської АРСР та в засланні в Магаданській області.
У грудні 1979 року, числа не пам’ятаю, я поїхала в гості до Попелюх Валі, де й познайомилась з Василем Стусом. Розмовляла з ним про художню літературу та на побутові теми. У мене склалося враження про нього як про розумну людину і талановитого поета. Про антирадянську діяльність Стуса мені нічого не відомо. Ніякої літератури Стус мені читати не давав, розмови на політичні теми зі мною не вів. Я від нього не чула ніяких наклепницьких вигадок на радянський державний і суспільний лад. Вищевказана зустріч зі Стусом у мене була єдиною. З ним я не листувалася. У травні 1980 року я дізналася про арешт Стуса, причина арешту мені невідома. Нічого іншого відносно Стуса я показати не можу. 14 травня 1980 року у мене було проведено особистий обшук під час мого перебування в місті Москві.