Сестри Річинські. (Книга перша)

Катерина не хотіла знати, чим закінчиться візит Нелі до Сулімана. Це не входило у пункти їх договору. Коли ж, хоч це й рідко траплялося, не вдавалося їй відігнати з думок цього настирливого питання, заспокоювала себе недавно вичитаними словами герцога Гіза, коли його попереджали, що Генріх III хоче вбити його: «Не посміє!»

Суліман не посміє! Знала, що він гидкий Нелі, крім всього іншого, і через свою зовнішню неохайність. Катерині було незрозуміло, як закоханий, якщо вірити маклерові, чоловік міг ходити у засмальцьованій жилетці чи з брудними нігтями.

Зрештою, ці справи були на другому плані. Перше й найважливіше було те, щоб Неля пішла до Сулімана.

Катерина могла б послати Нелю до Сулімана під будь-яким приводом, але боялась, що зовсім не попереджена Неля може більш пошкодити справі, ніж допомогти. Кінець кінцем дійшло до того, що далі зволікати розмову стало неможливо. Катерина вибрала час, коли в кімнаті не було нікого, крім неї і Нелі.

— Нелю, мені треба поговорити з тобою.

Було видно, що Нелю збентежив такий офіціальний тон. Повернула голову до Катерини й чекала.

— Я хочу спитати тебе, що ти думаєш робити з собою?

Неля ще більш здивувалась. Вона не розуміла сенсу такого запитання. Що значить: «Робити з собою»? Чому саме до неї звернулась Катерина з цим запитанням? Неля ніколи не відділяла себе від сестер і матері. Їх доля була і її долею.

— А що я повинна робити з собою? Я — те, що всі.

— Ти не всі, Нелю. Я теж не всі. І от нам треба подумати. Знаєш, не стало татка, який нас всіх утримував, і нам з тобою треба вирішити, як воно далі буде.

— А ти поговори з мамою… з Зонею… Я зовсім не розуміюся на таких справах, сама ж знаєш. Я нічого не знаю, я нічого не можу. Чому ти саме до мене з цим?..

— А ти вчись знати! — голос Катерини втратив всяку обережність і з м'якого став раптом жорстким. — А ти знай! Знай, що крім боргів, татко не залишив нам нічого. Кожний новий день, що ми живемо, приносить нам нові борги. Кожний новий кілограм цукру, кожна булочка, що її тягне Мариня в хату, — нова сума боргів.

Неля оглянулась на двері, чи не з'являється хтось, щоб звільнити її від Катерини. Що їй сталося, що вона саме до Нелі пристала з цими неприємними, зовсім не зрозумілими для Нелі справами?

— Чому ти мені це говориш? Що ж я можу?

— Ти, — голос Катерини набрав попереднього доброго тону, — якщо тільки захочеш, багато зможеш.

— Ти що? Смієшся з мене?

— Я серйозно і тебе теж прошу брати всерйоз те, що скажу. Я тобі ще раз повторюю: ти і тільки ти можеш допомогти нам вилізти з боргів і зажити по-людському.

— Я? — Рум'янець облив Нелю. — Що ти говориш? Я? Чим? Що ти справді?.

Катерина взяла її за руку і втиснула сестру у раму вікна, загородивши їй дорогу собою.

— Ти допоможеш мені, щоб Безбородько одружився зі мною, а тоді я всіх вас заберу до себе.

— Та подавися ти своїм Безбородьком! — штовхнула її Неля кулаком просто у груди.