Перше Правило Чарівника
- Автор: Гудкайнд Терри
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Електронна книга "КОМПАС"
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Перше Правило Чарівника». Краткое содержание книги:
У Птахолова дивно заблищали очі.
— Але рада — тільки для чоловіків, — повторив він. Здавалося, нічого кращого він придумати не в змозі.
Вона схрестила руки на грудях.
— Ну що ж, значить, цього разу там буде жінка.
Річард переводив погляд з обличчя Келен на обличчя Птахолова, розуміючи, що щось відбувається, але вирішивши не втручатися. Птахолов нахилився трохи ближче і знизив голос:
— Ми повинні постати перед духами такими, які ми насправді.
Її зіниці звузилися.
— Ти хочеш сказати, що ви повинні бути там без одягу?
Птахолов кивнув з важким подихом.
— І розфарбовані брудом.
— Прекрасно, — сказала Келен, піднявши голову. — Я не заперечую.
Він злегка подався назад.
— Ну а як щодо Шукача? Може, тобі краще запитати, що він думає з цього приводу?
Келен витримала його погляд і обернулася до Річарда.
— Я повинна тобі дещо пояснити. Коли людина скликає раду, духи задають йому запитання через старійшин, бажаючи переконатися в чистоті його намірів. Якщо духи предків вирішать, що ти брехливий або зганьблений… вони можуть вбити тебе. Не старійшини. Духи.
— У мене є меч, — нагадав він.
— У тебе не буде з собою меча. Якщо ти просиш скликати раду, ти повинен чинити, як старші. Зустрітися з духами таким, який ти є. У тебе не буде ні меча, ні одягу. Тебе розмалюють брудом. — Келен перевела подих і відкинула з чола пасмо темного волосся. — Якщо мене, твого перекладача, не буде там, тебе можуть вбити за одне те, що ти не відповіси на питання, якого не зрозумів. І тоді Рал переможе. Я повинна бути там, щоб перекладати. Але якщо я піду туди, мені теж доведеться постати перед духами без одягу. Птахолов в замішанні. Він хоче знати твою думку з цього питання. Він сподівається, що ти заборониш мені це.
Річард схрестив руки і подивився їй в очі.
— Думаю, ти твердо маєш намір так чи інакше скинути з себе одяг в будинку духів. Я не в змозі переконати тебе. — Куточки його губ здригнулися, в очах блиснули веселі іскорки.
Келен закусила губу, щоб не розсміятися. Птахолов розгублено переводив погляд з одного на іншого.
— Річард! — Вона вимовила його ім'я, застережливо підвищивши тон. — Це серйозно. І не сподівайся. Там темно. — Вона насилу стримувала сміх.
Коли Річард повернувся до Птахолова, його обличчя знову стало серйозним.
— Я скликав раду. Мені потрібно, щоб Келен теж була там.
Келен помітила, як здригнувся старий, почувши переклад цих слів.
— Ви обидва з моменту своєї появи у нас переходите усі межі! — І він тяжко зітхнув. — То чого зупинятися? Пішли.
Келен і Річард йшли пліч-о-пліч, слідуючи за Птахоловом, який впевнено вів їх по темному селі, раз у раз повертаючи. Рука Річарда відшукала її руку. Келен турбувало прийняте нею рішення. Сидіти голою поруч з вісьмома оголеними чоловіками… Але вона не має права відпустити Річарда одного. Вони не можуть відмовитися зараз, коли витрачено стільки сил, коли майже не залишилося часу.
Келен наділу маску сповідниці.
Перед тим як увійти в будинок духів, Птахолов провів їх по вузькій вуличці в маленьку хатину. Там вже зібралися всі старші. Вони сиділи на підлозі, схрестивши ноги, і відчужено дивилися перед собою. Келен посміхнулася Савідліну, але той не відповів. Птахолов приніс низький ослін і дві миски з брудом.
— Коли я назву ваше ім'я, виходьте. А поки чекайте тут.
Птахолов боком протиснувся в двері, несучи з собою миски і лавку. Келен перевела Річарду його слова. Через деякий час Птахолов викликав Калдуса, а слідом за ним і інших старійшин. Останнім вийшов Савідлін. Він навіть не глянув на Річарда і Келен. Навіть виду не показав, що помітив їх. В його очах були духи.
Келен і Річард мовчки сиділи в порожній темній кімнаті і чекали. Вона підтягла коліна до грудей, намагаючись не думати про те, що збирається зробити. Але ні про що інше вона думати не могла.
Річард буде там без зброї, без меча, який охороняє його. Але в неї залишиться її могутність. Вона зможе захистити його. Келен не сказала Річарду, що саме це головна причина, чому вона повинна супроводжувати його. Якщо щось і трапиться, то помре вона. Не Шукач. Вона повинна передбачати все. Занурена в роздуми, вона почула, як Птахолов покликав Річарда. Той піднявся на ноги.
— Будемо сподіватися, що це спрацює. А якщо ні, у нас будуть великі проблеми. Я радий, що ти пішла зі мною. — Слова його прозвучали як попередження.
Келен кивнула.
— Тільки пам'ятай, Річард, тепер це наш народ. Вони прийняли нас. Вони хочуть допомогти нам. Вони роблять все можливе.