Ті, що співають у терні [The Thorn Birds - uk]

Та коли на неї поглянули спокійні відсторонені очі, Енн пригадала, хто цей чоловік.

— О, Боже! — видихнула вона і впустила дитячу пляшечку.

Він підняв її, віддав назад і, прихилившись до поруччя веранди, сказав:

— Все гаразд, соска не торкнувся долівки, можете сміливо годувати.

А мала вже невдоволено кривила губки. Енн встромила соску їй у ротик і, перевівши дух, заговорила:

— Оце так несподіванка, ваша милість! — Вона ковзнула поглядом по його фігурі. — Мушу зазначити, що ви не надто схожі на архієпископа. Та ви й так на нього не дуже схожі, навіть у належному церковному вбранні. Архієпископи будь-якої конфесії завжди уявлялися мені товстими і самовдоволеними типами.

— Тепер я не архієпископ, а священик на заслуженому відпочинку, тож звіть мене просто Ральф. Оце та сама малявка, що завдала Меґі стільки клопоту, коли я був тут минулого разу? Можна її взяти на руки? Певен, що зможу тримати пляшку під правильним кутом.

Священик вмостився у кріслі побіля Енн, забрав у неї дитинча та пляшку і невимушено схрестив ноги.

— Меґі дала їй ім’я Джастина?

— Так.

— Мені воно подобається. Господи милосердний, ви лишень погляньте на колір її волосся! Точнісінька дідова копія!

— Меґі теж так каже. Сподіваюся, що у бідолахи не з’являться згодом цяточки ластовиння по всьому обличчю, але, боюся, що так таки і буде.

— Ну, Меґі теж рудоволоса, але без ластовиння. Хоча шкіра у неї іншого кольору, більш матова. — Ральф поставив порожню пляшку додолу, посадив дівчинку собі верхи на коліно обличчям до себе, трохи нагнув уперед, немов у східному привітанні — Салям! — і почав вправно розтирати їй спинку. — Коло моїх обов’язків включає відвідини католицьких сиротинців, тому я досить добре обізнаний із тим, як слід поводитися з малюками. Мати Гонзага з мого улюбленого дитячого притулку каже, що це — єдиний правильний спосіб зробити так, щоб дитинча відригнуло. Якщо його перехилити, поклавши на плече, то тільце недостатньо розслабиться і повітря, що потрапило до шлунка, виходитиме не так легко, а коли воно таки вийде назовні, то разом із ним зазвичай вискакує і досить багато спожитого молока. А якщо робити так, як я, то молоко заблокується, а повітря вийде. — Немов підтверджуючи його слова, Джастина кілька разів ригнула, але молоко з неї не вийшло. Ральф розсміявся, знову потер малій спинку, і коли більше нічого не сталося, зручно вмостив її собі на зігнуту руку. — Які фантастично-екзотичні очі! Прекрасні, еге ж? Хто ж, як не Меґі здатен народити дивовижне дитя!