Пробуджені фурії

Розділ тридцять шостий

Скатолов «Ангельський сірник», як і більшість суден цього типу, був сухокостий і швидкохідний у морі. Почасти військовий корабель, почасти — перерослий скіф для перегонів, в якому вивірений центр ваги та гострий, як бритва, кіль поєднуються з шаленою гравітаційною підйомною силою подвійних виносних балансирів, він був створений для несамовитої швидкості й піратства. Слонові скати і їхні менші родичі швидко пересуваються у воді, та ще швидше псується їхнє м’ясо після вилову, якщо його оперативно не обробити. Можна заморозити тушу і все збути за непогані гроші, та коли досить швидко привезти м’ясо на аукціон свіжого вилову в центрах скупчення статків на штиб Міллспорта — тоді можна вполювати справжній джекпот. У верфях по всьому Світі Гарлана це розуміють і відповідно будують кораблі. Так само у верфях розуміють, що найкращі екземпляри слонових скатів живуть і розмножуються у водах, відокремлених для ексклюзивного користання Першими родинами. Браконьєрство там вважається серйозним правопорушенням, і щоб усе зійшло з рук, треба мати низенький і малопомітний профіль як візуально, так і на локаторі.

Якщо треба втекти від правоохоронців Світу Гарлана, то борт скатолова — не найгірший спосіб.

На другий день у морі, спокійний від думки, що ми відійшли від Міллспортського архіпелагу настільки, що жодному повітряному судну не вистане дальності польоту, щоб долетіти до нас, я вийшов на палубу і на лівому виносному містку спостерігав, як пролітає піді мною океан. Відчув у вітрі бризки, а в собі — відчуття того, що події летять назустріч швидше, ніж я встигаю до них призвичаїтися. Минуле і його вантаж мертвих, що падають за нашими спинами — ті, з ким ми обирали варіанти й рішення, які запізно було приймати.