Левіафан прокидається [calibre 5.10.1]

***

– Наомі, що може поступово нагріватися, але при цьому не давати картини ні на радарі, ні на ладарі? Якась дивна дурня, – сам собі відповів Голден.

– Гм-м-м, – промурмотіла жінка, даючи собі час на роздуми, – будь-що, що поглинає енергію з сенсорів, не даватиме картинки. А гріється воно тоді, коли віддає накопичену енергію.

Інфрачервоний монітор на консолі сенсорів біля Голдена запалав, як сонце. Алекс гучно вилаявся на загальному каналі зв’зку:

– Ти це бачив? – запитав він.

Голден проігнорував пілота і, відкривши прямий канал з Макдовелом, доповів:

– Капітане, у нас тут великий спалах в інфрачервоному діапазоні.

Відповіді не було довгі секунди, потім кеп скупо повідомив:

– Джиме, у цій гарячій точці щойно з’явилося судно. Випромінює тепло як дурне. Звідки ця чортівня узялася?

Голден набрав повітря, аби відповісти, але з капітанового мікрофону почувся ледь чутний голос Бекки:

– Не маю уявлення, сер. Але воно менше, аніж його теплова сигнатура. Радар дає розміри, як у фрегата.

– Та з чого? – Макдавел запитав. – Невидимість? Магічна телепортація крізь кротовину?

– Сер, – нарешті відповів Голден, – Наомі зауважила, що такий викид тепла може походити з теплопоглинаючих матеріалів. Матеріалів-стелс. Тобто судно ховалося спеціально. Що означає, що його наміри недобрі.

Як у відповідь, на екрані з’явилося шість нових об’єктів жовтого кольору, які майже одразу стали помаранчеими – саме так бортовий комп’ютер позначає те, що швидко прискорюється. На «Кенті» Бекка заволала:

– Хуткорухи! В нас шість високошвидкісних контактів по курсу зіткнення.

– Святий Боже на батуті! – озвався Макдовел. – Це судно щойно випустило жменю торпед по нас? Вони що, збити нас намагаються?

– Так, сер, – відповіла Бекка.

– Час до зіткнення?

– До 8 хвилин, сер, – доповіла офіцер. Капітан ледь чутно вилаявся.

– Джиме, в нас тут пірати, – повідомив кеп.

– Чим ми можемо допомогти? – Джим намагався триматися спокійно і професійно.

– Ви повинні звільнити канал та дати працювати моїй команді. Ви від нас за годину ходу, а торпеди за 8 хвилин. Макдовел закінчив, – мовив Макдовел, вимкнув зв’язок і залишив Голдена наодинці з ледь чутним шумом статики.

Головний канал вибухнув голосами. Алекс вимагав йти під соком до «Кента» й обігнати торпеди, Наомі торохтіла про тактику збиття торпед з курсу, Амос лаяв на всю губу кораблі-невидимці та висловлювався щодо походження їхніх екіпажів. Лише Шед мовчав.

– Всім заткнутися! – рявкнув Джим у мікрофон. На кораблі запанувала шокуюча тиша. – Алексе, проклади найкоротший курс до «Кента», що нас не вб’є, і повідом, коли його матимеш. Наомі, створи тристоронній канал – ти, я, Бекка. Чим зможемо допоможемо. Амосе, лайся, але вимкни мікрофон.