Panicoffski

— Так ти ще й одружений? — Фабі, видно, дещо шокована.

— Не лякайся, котику, я ж не лякаюся, що в тебе бойфренд, з яким живеш, та ще й, виявляється, инший коханий чоловік! Ну-ну, все ок, я — твій з головою. Це було давно, і вже від довшого часу втратило чинність.

— Ви розлучилися, а чому?

— Ти знаєш, вона не любила орального сексу. Роками благав її, а вона все ні та ні. Змучила мене фізично, я зовсім уже змарнів було від цього.

— Яка жорстока жінка! — дещо перебільшено розсміялася Фабі й про всяк випадок взялася доводити, що вона — не така. Я гладив її по волоссю, але продовжував говорити:

— Ну, власне, кохана, до речи, ти ж знаєш бувальщину про того астронавта, який першим ступив на поверхню Місяця?

— Ні, а що сталося? — промуркотіла люба.

— Та, ні, просто дуже багато років був загадкою сенс слів, які він вимовив там. Він сказав: «Тож щасти вам, пане Ґурскі!» Тоді журналісти в різних інтерв'ю роками його випитували про це, а він все відповідає: ноу комент, хоч ти лусни! І от кілька років тому раптом ні сіло ні впало каже: вже можу розказати тепер. А тоді: «Щойно помер один пан на прізвище Ґурскі. Як я був малий, той мешкав із дружиною в сусідній хаті. Раз заліз до їхнього саду й через розчахнуте вікно почув, як Ґурскі просив жінку задовольнити його орально. А та як психоне, кричить: «Ага, не раніше смоктатиму твій старий хрін, ніж той малий із сусідської хати на Місяць полетить!» І ось цей день таки настав!» — і у цю таки мить я пройшов пункт, коли ще не пізно було повернутися і дав великий переможний салют потужним урочим залпом.