Пожежник
- Автор: Хилл Джо
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: ТОВ «Видавнича група КМ-БУКС»
- ISBN: 978-617-7489-78-7
- Переводчик: Евгений Гирин
- Жанр: Триллеры
Электронная книга - «Пожежник». Краткое содержание книги:
Гарпер сумнівалася, що в щоденнику ще залишалося щось повчальне, а тим паче шокове. Марта Квінн існує. Острів теж.
Нік уважно спостерігав за нею: у цьому не було нічого дивного. Гарпер давно вже облишила спроби сховати від нього нотатник. Та й у тіснуватому просторі палати це було просто неможливо. Гарпер зустріла його наполегливий, пильний допитливий погляд. Він не питав, чи натрапила вона на щось важливе. Він знав.
Тієї ночі в почекальні з Пильнувальників вартував Чак Карґілл. Він заскочив Гарпер зненацька за дві години до того, коли вона, знявши светр, натирала лосьйоном своє чималеньке черевце. На ній був ліфчик, але Карґілл так перелякався її, роздягнутої, що пожбурив тацю зі сніданком, яку тримав, на столик, неначе та вмить розпеклася до жару. Він позадкував, затинаючись й белькочучи вибачення, а тоді пірнув назад крізь шторку і щез. Відтоді він неодмінно спершу мусив прокашлятися, тоді постукати по одвірку й насамкінець попросити дозволу ввійти. Гарпер здавалося, що він уже ніколи не зможе поглянути їй у вічі.
А ще Гарпер подумалося, що якби їй закортіло дістати телефон зі стелі, то Чак навряд чи хможе захопити її зненацька, поки вона ним користуватиметься. Та й ніхто не захопить. У таку нічку навіть Бен Патчетт не примчить з раптовою перевіркою.
Гарпер розвернула стілець з прямою спинкою і, хитаючись, вилізла на нього. Вона потягнулася до стелі, знайшла мобільник, а тоді злізла. Нік витріщився на неї — на нього — широкими, сповненими подиву й захвату очима. Кивком голови Гарпер підкликала його: «Іди сюди».
Вони відійшли в дальній куток кімнати, щоб опинитися чимдалі від шторки, яка відгороджувала прохід до почекальні. Там Гарпер з Ніком примостилися разом на краєчку розкладачки Отця Сторі, спинами до проходу в сусідню кімнату. Якщо Карґілл усе-таки зайде до них, телефон буде сховано від його погляду. Може, тоді вистачить часу вимкнути трубку й покласти її під матрац.
Гарпер натиснула кнопку живлення. Екран засвітився сіруватим світлом, а тоді потьмянів до темно-обсидіанової чорноти. Заряду батареї лишалося якихось 9 відсотків.
Гарпер відкрила браузер і ввела адресу «marthaquinninmaine».
3
Крізь крихітні динаміки «айфону» залунала басовита мелодія, з металевим відзвуком, ледь чутна крізь стукіт дощу, але, попри все, мила й приємна вуху. Цю пісню Гарпер і сама любила виконувати, коли їй було вісім рочків, — озброївшись дерев’яною ложкою замість мікрофона та ковзаючи лінолеумом по кухні в капцях «Міс Піґґі». Рік Окасек виспівував, що саме ця дівчина — те, що йому треба, під акомпанемент мелодії, яка пружинила, наче Слінкі, що спускається сходами[132].
Знімки завантажувалися, проте повільно.
На першому було зображено широкий положистий схил, вкритий високою, аж по пояс, травою, яка вже почала жовкнути під осіннім сонцем. На фоні вирував океан, схожий на зібганий лист металу. Марта Квінн стояла серед довгої вервечки дітей (по п’ятеро обабіч неї), пригортаючи двох найближчих за стан. Вона була, як завжди, кістлявою, а обличчя, всупереч майже шістдесятилітньому віку, залишалося пустотливим і добрим. Очі мружилися, наче вона вигадала веселий дотеп, яким їй дуже кортить поділитися. Вітер куйовдив платиново-біле волосся, здмухуючи його з високого чола. Рукави в неї були засукані, щоби показати драконячу луску на передпліччях, чорно-золотаві завитки, які нагадували стародавні письмена кандзі[133].
Коли пісня почала затихати, завантажився другий знімок. Лікарка в білому лабораторному халаті, гарненька азійка, тримала в одній руці планшетку, присівши поряд з дев’ятирічною красунечкою. Мале дівча притискало до грудей м’яку іграшку — єнота, — а носик морщився від сміху. Її голі пухкі рученята вкривали делікатні карлючки луски. Вони обидві перебували в білій та чистій стерильній залі якогось лікарняного блоку. На їхньому тлі, на стіні, видніла розмита, ледь розбірлива табличка. Вона аж ніяк не була важливою частиною зображення, тож спершу Гарпер її проігнорувала... а тоді, примруживши очі, придивилася уважніше. І щойно роздивилася написи, їй перехопило подих. Лише два слова:
• Педіатрія
• Пологове
Третій знімок став завантажуватися, коли пісня остаточно стихла. Залунав голос — Гарпер упізнала його з передач «Ретроспектива 80-х», які бачила на VH1 та MTV[134]. Гучність уже була такою низькою, що крізь барабанний дріб дощу об дах жінка ледве могла розібрати голос Марти Квін, але все-таки зменшила її ще трохи, перестраховуючись, і схилилася ближче, щоб слухати.
132
Міс Піґґі (англ. Miss Piggy) — ляльковий персонаж, відома героїня телевізійних шоу «Вулиця Сезам» та «Маппет-шоу», вперше з’явилася на екрані 1974 року. З 1976 року, зокрема, є дівчиною іншого культового персонажа маппет-шоу — Жабеня Керміта. Рік Окасек (нар. 1949) — американський музикант і продюсер, відомий передусім як гітарист, вокаліст та автор пісень гурту «The Cars». У творі йдеться про відомий та популярний сингл виконавця «Саме те, що треба» (англ. «Just What I Needed»), випущений 1978 року, про зустріч героя пісні з дівчиною, від якої він шаленіє. Слінкі (англ. Slinky) — іграшка-пружинка, скручений у дуже довгу спіраль тонкий шматок заліза. Зазвичай іграшкою бавляться, запускаючи її донизу сходами.
133
Кандзі («китайські знаки») — ієрогліфічне письмо, складова частина японської писемності, побудована на запозичених китайських письменах.
134
VH1 («Video Hits One») — американський музичний канал кабельного телебачення, створений 1985 року. Попри зміну компаній-власників протягом своєї історії, VH1 був і є каналом-побратимом MTV.