Франческа. Володарка офіцерського жетона
- Автор: Бату Дорж
- Год: 2019
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Старого Лева
- ISBN: 978-617-679-682-4
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Франческа. Володарка офіцерського жетона». Краткое содержание книги:
State trooper[87], який патрулював гайвей федерального значення, постукав у вікно. Офіцер Баррел, ледве дихаючи з жаху, опустив шибку.
— Добридень, старшина Голобородько, ваші документики? офіцер Джонсон (назвемо його так), ваші права й страховку, будь ласка!
Баррел, передчуваючи халепу, тремтячими руками дістав із бардачка страховку, ненавмисно зачепивши при цьому Джуді. Від цього окуляри з’їхали з її кирпатого носика і прикрили широко відкритий рот, через що було враження, що Джуді чи то позіхає, чи то нестримно регоче, чи просто чимось здивована.
— Сер, ви здогадуєтеся, чому я вас зупинив? — спитав офіцер, змовницьки нахиляючись у вікно.
— Гадки не маю… — змертвілими губами прошепотів Баррел.
— Я впізнав цю леді. У мене вдома така сама.
— Її звати Джуді…
— Міс Джуді. Чудово. Так і запишемо!
Дарма офіцер Баррел надіявся на чоловічу солідарність. Незаконний проїзд по виділеній лінії під час інтенсивного руху — серйозне порушення, тому полісмен склав рапорт і старанно зафільмував леді Джуді, яка була далеко не проти і зберігала при цьому олімпійський спокій. Під кінець Джонсон заарештував леді й посадив її у поліцейську машину.
— Чого вона у вас, гм… гола нижче пояса? Полюбляєте під час руху полуничку? — глузливо спитав коп.
— Там же ніхто не бачить… — смутним голосом прошепотів Баррел.
Верхня половина Джуді була вбрана в білу блузку, що її наш командир поцупив у дружини, і в її жакет. На голові була блондиниста перука — Баррел купив її в доларовій крамниці.
— Ви хоч одяг не забирайте… — заскиглив Баррел. — Це одяг моєї дружини!
— А як я у такому вигляді повезу даму у відділок? — по-людожерському посміхаючись, відказав полісмен. — Майте повагу до леді!
Одначе офіцерові Баррелу халепа обійшлася всього трьома штрафами за неправильне паркування. І одним штрафом за непристебнутого пасажира (це взагалі був epic fail). Товариш Баррела, цивільний адвокат, довго сміявся із цієї ситуації і сказав, що полісмен забрав із собою Джуді через ревнощі, а сам Баррел мав повне право їхати далі в супроводі цієї шикарної дами по звичайній смузі. Але довелось би її пристебнути. Просто Джонсон подумав, що колеги йому не повірять, тому вирішив вилучити Джуді і пред’явити у відділку «речовий доказ». Була п’ятниця, і полісмени теж хотіли розважитись.
Однак справжня халепа була ще попереду.
Через кілька тижнів по тому офіцер Баррел пізнувато приїхав додому з роботи, бо стояв у заторах, як прості смертні. За столом сиділа розлючена дружина. В руках у Мевіс була копія поліцейського протоколу. На столі лежав піджак, блузка, темні окуляри й перука.
— Джоне, що це за херня? — металевим голосом спитала Мевіс.
— Мевіс, благаю, не при дітях!
— Джоне, що за херня? — перепитала дружина, за її спиною душилися зі сміху старші нащадки.
— Ну… Це…
— Що це за Джуді?! — гаркнула Мевіс. — Що за це довбана сучка в перуці, яку ти возив у моїх лахах у своїй всраній машині?!
— А тут її хіба нема? — блідий, мов саван, Баррел кивнув на стіл.
— Що-о-о?!
— Як? Вони не прислали Джуді?
— Хто ця Джуді, в біса, така?! — Мевіс грюкнула кулаком по столі.
Баррел тремтячими руками схопив протокол і з жахом прочитав рядки: «…затриману міс Джуді доставлено в поліцейський відділок Віндзора». І ні слова про те, що Джуді — то була лялька для сороміцьких утіх.
Про те, що було далі, офіцер Баррел не дуже любить згадувати. По Джуді у відділок Баррел приїхав особисто. Мовчки й безцеремонно взявши її під пахву, Баррел посадив її на заднє крісло й відвіз додому.
Вона й досі сидить у нього в гаражі, а Мевіс періодично погрожує вигнати чоловіка «к бісовій матері, до Джуді в компанію».
Хвилин п’ятнадцять ми й дихати не могли.
Франческа зрівнялася кольором обличчя зі своєю помадою від Gucci. Я вже не сміявся — я рохкав, як кабан у прибережних кущах. Трейсі взагалі вимкнула зв’язок і лежала прямо на пульті.
— Стривайте, офіцере… Я краєчком вуха, десь рік тому, чув цю історію, але ви розповідали її професорові Расселу у версії «один мій знайомий»!
— Бо тоді я не йшов на пенсію, а тепер мені байдуже! — всміхнувся вусань. — Я тільки одне хотів сказати, синку. Хочеш трахнути систему, зроби так, щоб вона потім не трахнула тебе!
* * *
Сьогодні Falcon9 від SpaceX вивів у космос десять новеньких сателітів зв’язку для компанії Iridium.
87
Офіцер поліції штату Коннектикут, яка обслуговує федеральні магістралі.