Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Современная русская и зарубежная проза » Франческа. Володарка офіцерського жетона
Франческа. Володарка офіцерського жетона - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Франческа. Володарка офіцерського жетона

Электронная книга - «Франческа. Володарка офіцерського жетона». Краткое содержание книги:

Франческа повертається! Командний центр управління польотами НАСА чекає ще більше пригод та викликів. Джорджіо та Франческа стають героями власної бондіани, разом рятують світ й одне одного, отримують офіцерські звання та дізнаються, як правильно закручувати гайки. Нова книжка Доржа Бату — це невигадані історії про дружбу, любов, толерантність, бійки, афери, спецоперації і навіть смерть. А також про те, що робота в команді — це не лише вміння добре робити свою справу, а й бути поруч у потрібний момент.
1 ... 162 163 164 165 166 167 168 169 170 ... 192
Перейти на страницу:

Я знову подивився під стіл. Франческа зиркнула на мене й приставила пальця до губ.

— Вітаю, Еліс! Не хочете пройти на кухню? — треба було вивести звідси кадровичку від гріха подалі.

— Та ні, на кухні Трейсі, а мені потрібно поговорити з вами наодинці.

Тут мої нерви не витримали, і я вирішив поставити питання руба.

— Ви хочете мене звільнити?

Еліс розсміялася.

— Хто вам таке сказав? Франческа?

Я подивився під стіл. Франческа показала мені кулака.

— До мене дійшли чутки, — як журналіст, я знав, що маю право не розкривати свої джерела.

Еліс усміхнулась.

— Я всього-на-всього спитала Франческу про нового напарника.

— Нового напарника? А я чим не догодив?

Завжди сувора начальниця HR усміхалась. Їй явно подобалося мати з нами справу, особливо після Геловіну, коли ми її налякали. Тобто Франческа налякала.

— Я поясню. Ви знаєте, що офіцер Баррел незабаром іде на пенсію. І я хочу вас посунути на його місце. Ми з вами про це говорили не раз.

— Так, я пам’ятаю.

Франческа під столом голосно зітхнула. Я наступив їй на руку, щоб сиділа тихо. Еліс дивилася кудись убік, тому не помітила моїх маневрів.

— І у зв’язку з цим я подумала вивести вас зі зміни з Франческою.

— Навіщо? — злякався я так, ніби мене хотіли не підвищити, а звільнити.

— Ви будете вести адміністративні питання і курирувати операторів. Навряд чи у вас вистачить часу все це суміщати. І я подумала…

— Та я вже місяць виконую функції офіцера Баррела. Він мене всьому навчає.

— Я знаю його метод, — знов усміхнулась Еліс. — Він просто зіпхнув на вас усі папери, а сам байдики б’є!

Франческа нарешті висмикнула руку з-під мого черевика і боляче вщипнула мене за ногу. Я її у відповідь штурхонув.

— Джорджіо, з вами все гаразд? — Еліс підозріло подивилася на мене.

Я кашлянув і смикнувся в кріслі. Напарниця щипалася з-під стола, як рак-неборак. Власне, вона й кольору була такого.

— Усе нормально, — вичавив я і теж почервонів.

— То я й вирішила, що зможу зберегти місце й дати Франчессіні іншого напарника.

— А ви в неї питали? Що вона про це думає? — спитав я, заздалегідь знаючи відповідь. Еліс хитро подивилася на мене і сказала:

— Вона сказала, що не проти, і дуже навіть «за»!

— Неправда! — долинуло з-під стола. Напарниця в пориві гніву гупнула головою об стільницю і, нарешті, виповзла на білий світ. — Я такого не казала!

Еліс реготала так, що з кухні прибігла Трейсі.

— Що тут у вас? Я щось пропустила? Джорджіо?!

Я мав почервоніти з сорому, але я був червоний зі сміху. Розлючена Франческа перевела погляд із мене на Еліс і теж засміялася. Трейсі спантеличено кліпала очима, не знаючи, що їй робити і як поводитися. Зрештою, засміялась і вона.

— Як ви дізналися, що Франческа тут, під столом? — спитав я. — Ви навмисно її виманили!

— Я із самого початку знала, що вона під столом.

— Як?!

— Франческо, можна подумати, я перший день із вами працюю!

Це була щира правда. Еліс дуже добре знала, на що здатна наша прибацана двійка. Тим більше, вона бачила, що з поверху напарниця не виходила, отож…

Деколи події розвиваються геть не так, як ти собі уявляєш. Просто не треба одразу думати про погане.

* * *

Наш колишній стажер Колін перший написав мені листа з нового місця служби. Тепер черга його напарниці Джой.

Привіт, Джорджіо і Франческо!

В ефірі Джой та її вечірнє шоу «@бнись дурною головою на довбаному острові за рекордно короткий строк!». LOL

Одно слово, любі друзі, щоб ви зрозуміли — навіть ваша дрімуча й заросла лісами Нова Англія із неотесаними мужиками в пабах — це довбаний сяючий Мангеттен порівняно з цією парашею, куди нас запхнули! Це, курва, маленький острівець, так його перетак, де ні хріна, крім військових та порохнявих пенсіонерів не водиться.

У вільний від того, що тут називають «робота», час я тупо спостерігаю, як сідають і злітають літаки — ну точно, як у дитинстві в Сан-Дієґо. Це охріненно!! Хоч і не дуже.

Зате тут є бар! А-а-а-а-а-а-а! Дорогий, зараза. Прикиньте, тут шот текіли коштує $13!! Тринадцять, курва!!! ТРИНАДЦЯТЬ!! Шот гівняної текіли, народе! У нас у Сан-Дієґо — максимум $4! Де довбана справедливість?!

1 ... 162 163 164 165 166 167 168 169 170 ... 192
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)