Світова гібридна війна: український фронт
- Автор: Горбулин Владимир Павлович
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-7760-8
- Жанр: Политика
Электронная книга - «Світова гібридна війна: український фронт». Краткое содержание книги:
Сутність гібридної війни розглянуто у контексті системної кризи світової безпеки, а її феномен – як новітній вид глобального протистояння. Детально розглянуто причини та передумови російської агресії проти України, її стратегічні цілі, а також особливості ведення гібридної війни у різних вимірах: воєнному, політичному, економічному,соціальному, гуманітарному, інформаційному. Аналізуються локальні успіхи нашої держави у протидії ворожим планам РФ за окремими напрямами. Зроблено загальний висновок про доведення Україною своєї спроможності як держави, що відстоює свій суверенітет у боротьбі з агресором. Розглянуті питання реформування міжнародних безпекових інститутів та пошуку балансу сил у новій, гібридній реальності.
Розраховано на політиків, політичних аналітиків, державних службовців вищої ланки, науковців у сфері безпекознавства. Результати дослідження зацікавлять освітян, представників громадянського суспільства, а також національно свідомих громадян.
За нашими розрахунками з використанням балансового методу та даних Державної служби статистики України, щорічні обсяги тіньових потоків продуктів харчування в окуповані райони і АР Крим досягають 3 млрд дол. США.
Інституційним підґрунтям посилення мотивації до тіньової діяльності є надання Верховною Радою України окупованій АР Крим статусу вільної економічної зони[76]. Таким чином, «імпортовані» в АР Крим товари розглядаються як експорт з наданням відповідних пільг зі сплати та повернення податку на додану вартість[77]. Отже, необхідно здійснити оперативний моніторинг обсягу «експорту», преференцій, наданих пільг щодо «експорту» до АР Крим та втрат держави. Зазначимо, що в умовах тимчасової блокади поставок до АР Крим у 2015 р. істотна частка товаропотоків спрямовувалася через окуповані райони Луганської та Донецької областей[78].
За оцінками, спостерігаються випадки псевдореімпорту товарів з РФ в Україну через Республіку Молдова, невизнану Придністровську республіку, а незавантажені транспортні засоби перетинають адміністративний кордон з тимчасово окупованою АР Крим для отримання пільг та повернення ПДВ на експорт.
За нашими оцінками, обсяги «експорту» до АР Крим на основі показника «чистий нелегальний відплив» вантажних транспортних засобів з України в АР Крим лише в квітні—серпні 2015 р. становили близько 3 тис. автотранспортних засобів, що має ознаки масштабної організованої злочинності.
За даними спільних оперативних мобільних груп протидії контрабанді, вартість прискорення проїзду через блокпости на Донбасі, незаконне оформлення документів зумовлюють обсяги хабарів від 0,5 до 1,0 тис. грн з особи, що сплачуються по обидва боки лінії розмежування[79].
Іллегалізація товарних та пов’язаних із ними фінансових потоків і корупційних явищ істотно впливає на масштаби тіньової економіки в Україні загалом. З компаративного аналізу обсягів витрат населення і роздрібного товарообороту та офіційних статистичних даних можна зробити висновок, що за І квартал 2015 р. рівень тінізації економіки зріс до відповідного періоду 2014 р. на 8 в.п. (до 72 % обсягу ВВП)[80]. Згідно з результатами національної оцінки ризиків у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, у 2013 р. обсяги нелегальних фінансових потоків з України становили 13,9 млрд дол. США, у 2014 р. — 18,4 млрд дол. США, у 2015 р. — 21, 3 млрд дол. США[81].
Окреслені тенденції тінізації матеріальних і фінансових потоків поєднуються з проявами прихованої інтеграції економіки окупованих районів в національну економіку РФ. Нині в окупованих районах Донбасу поступово утверджується «рубльова» зона, а з березня 2015 р. почала діяти мультивалютна зона з використанням гривні, долара США, євро і російського рубля. При цьому з грошового обігу псевдореспублік вилучається гривня, розрахунки здійснюються через «центральні банки» т. зв. ДНР та ЛНР, а подальші розрахунки з підприємствами РФ — через банки Південної Осетії або російські кредитні спілки[82].
До основних джерел тіньових фінансових потоків віднесемо: Державний бюджет РФ[83]; кошти фізичних осіб України, у т. ч. — з оточення колишнього президента В. Януковича[84]; вітчизняні фінансово-промислові групи[85]; доходи від реалізації контрафактних тютюнових виробів, виготовлених на окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях[86]; доходи від утилізації та вивезення металу з ліквідованих підприємств (до прикладу, ВАТ «Костянтинівський завод «Вторчормет», ДВАТ «Шахта імені Менжинського», вагонне депо «Попасна»); платежі, пов’язані з поставками продуктів харчування, побутової хімії, промислових товарів[87], тощо; надання специфічних послуг населенню (юридична допомога в оформленні статусу внутрішньо переміщених осіб для отримання пенсії в Україні; транспортні послуги; конвертація коштів з банківських рахунків у готівку; оформлення перепусток для виїзду з окупованих територій[88].
Окреслені явища і процеси підтверджуються експертами Державної служби фінансового моніторингу, які виявили такі джерела тіньових фінансових потоків: переказ коштів на карткові рахунки фізичних осіб, залучених до незаконних збройних угруповань; вимушена фінансова допомога з боку суб’єктів господарювання на потреби функціонування псевдореспублік; «конвертаційні» центри; збір фізичними особами коштів у соціальних мережах у формі благодійної допомоги; електронні платіжні системи. За даними Генеральної прокуратури України, з 2014 р. по 1 липня 2016 р. виявлено 3,1 тис. злочинів, передбачених статтями 258—258-5 Кримінального кодексу України (вчинення злочинів проти громадської безпеки), з них 894 — у 2014 р., 349 — у 2015 р. і 449 — лише за І півріччя 2016 р.[89]