Одинадцяте Правило Чарівника, або Сповідниця
- Автор: Гудкайнд Терри
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Електронна книга "КОМПАС"
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Одинадцяте Правило Чарівника, або Сповідниця». Краткое содержание книги:
Річард теж розуміє, що не зможе цьому запобігти, тому відчуває свою провину. Він поодинці повинен нести гріх, в якому не зважився б зізнатися навіть єдиній людині, яку любив… І яку втратив.
Приєднуйтесь до Річарда і Келен в заключному романі про одну з найдивовижніших і незабутніх пригод, коли-небудь описаних. Вона почалася з першого правила, а закінчиться правилом правил, неписаним правилом, правилом, негласним з давніх часів.
З новим сходом сонця, світ зміниться назавжди…
Всі кивнули і почали вибудовуватися, готуючись до нападу іншої команди. Вони як і раніше були розгнівані, але тепер вони зосередили цей гнів на іншій команді.
Нападаючі команди імператора були слабким місцем. Вони все ще перебували в тріумфі з приводу того, як хвацько у противника забрали очко. Їх ключовий відлетів від костодробильного удару скоординованого блоку. Річард пишався способом, яким його гравці повертали свій гнів і використовували його.
В лютій боротьбі після зіткнення Джонрок заволодів броцем. Він перекинув його Брюсу, коли переслідувачі були поруч. Брюс, в свою чергу, перепаснув броц Річарду. Річард перевірив поле і, до дикого захоплення натовпу щосили кинув броц від двоочкової лінії. Броц влетів у сітку.
Звичайно його не зарахують, але натовп заревів так, наче це був справжній гол з двома очками. Від овації здригнулася земля. Це був доказ вкраденого голу. Наскільки зараз Річарду представилася можливість, з такою він і обсмикнув задертий ніс Джегана.
Їх прихильники у натовпі почали виспівувати: «Чотири — один! Чотири — один! Чотири — один!»
Офіційний рахунок як і раніше був один-один, але в умах тих, хто вітально вигукував, він був зараз чотири-один.
Під час їх наступної атаки, коли ключовий команди імператора пробрався в одноочковую зону і кинув броц, один з гравців Річарда високо підстрибнув і зумів збити броц цілком достатньо, щоб той пролетів далеко в стороні від мети. Коли пролунав ріг, рахунок залишався колишнім — один до одного.
В першій же своїй атаці, Річард був майже у переможній зони, коли його схопили. Його ноги затисли, немов у лещата. У падінні Річард кинув броц в сторону Джонрока. Джонрок схопив броц буквально за мить до того, як гравець іншої команди зловив його.
Джонрок досяг переможної зони і зробив кидок. Лежачи на землі, Річард бачив, як броц увійшов в сітку, виграючи очко.
Джонрок, у нестямі від радості, замахав обома руками високо в повітрі і почав підстрибувати, як хлопчисько. Натовп це обожнювала. Річард не міг стриматися від посмішки, поки він виплутувався від жалюгідного типа, який боляче вдарив йогоу спину якраз в той момент, коли вони розходилися. Річард не піддався на провокацію. Він вважав безглуздим дозволяти собі починати бійку, коли броц не в грі.
Наздогнавши Джонрока, коли вони разом бігли назад до стартової точки їх наступного заходу, Річард поплескував по плечу свого нападника.
— Хороша робота, Джонрок, — Річард намагався перекричати привітальні вигуки.
— Я приніс нам славу!
Річард не міг стримати сміх.
— Славу, — погодився він і в черговий раз поплескавши Джонрока по спині, додав, — І очко, яке зараховане.
Поки вони шикувалися і очікували ріг і суддю, який кине броц, вся команда викрикувала привітання на адресу сяючого Джонрока. І перш, ніж зайняти своє звичайне місце з правого боку від Річарда, він вітально хитнув кулаком, викликаючи могутній клич у команди.
Брюс зайняв своє місце лівого нападника. Блокери сформували клин, максимально затяжений спереду стоячим там Джонроком. Маневр полягав у тому, щоб пройти захисників з лівого боку, де захист була найбільш вразливим.
Як тільки вони почали наступ, команда імператора почала заходити ліворуч від Річарда, як він і розраховував, але в останню мить відхилилася і пішла на зіткнення з самим центром, найважчою частиною клина.
Подібний тактичний хід не зупинив би Річарда, бо не давав шансів суперникам дістатися до броца. Вони прагнули до чогось іншого. Річард відчув, що насувається біда, коли блокуючі півзахисники кинулися на передових блокерів.
— Джонрок! — Закричав Річард. — Вправо!
Замість цього, Джонрок, направив своє величезне плече в саму гущу нападу. Троє півзахисників низько пірнули. Четвертий обхопив рукою шию Джонрока. П'ятий, ямий мчав на повній швидкості, врізався зі свого боку, спрямовуючи всю силу зіткнення в шию Джонрока.
Річард відчував все, що відбувається немов уві сні, і не міг змусити себе переставляти ноги швидше.
Саме в той момент, коли рвонув з усіх сил, він зміг розчути хряскіт кістки.
C величезним тягарем на серці, Келен спостерігала, як Річард опустився на коліна біля вбитого правого нападника. Дмухнув ріг. Люди команди Джегана швидко кинули свою жертву і відкинули її на бік, щоб повернутися на свій кінець поля і бути готовими до захисту.